«Оце справді практичний склад розуму: справа насамперед», — подумав інспектор Ніл. А вголос промовив:
— Скажіть їй, що у випадку раптової смерті ми повинні провести коротке розслідування. Звичайні формальності.
Він поклав слухавку.
Розділ третій
Ніл відсунув від себе телефон і гостро подивився на міс Ґріфіт.
— Отже, стан його здоров’я непокоїв їх останнім часом, — сказав він. — Вони хотіли, щоб він побачився з лікарем. Ви мені цього не сказали.
— Я про це не подумала, — пояснила міс Ґріфіт і додала: — Він ніколи не здавався мені по-справжньому хворим.
— Він не здавався вам хворим, а яким здавався?
— Якимсь не таким. Несхожим на себе. Трохи дивним у своїй поведінці.
— Він був чимось стривожений?
— О ні, я не сказала б, що він був стривожений. Це ми були стривожені…
Інспектор Ніл терпляче чекав.
— Мені важко вам пояснити, — провадила міс Ґріфіт. — У нього міг раптово змінитися настрій. Іноді він несподівано ставав збудженим. Раз або двічі прикладався до чарки… Вихвалявся й розповідав чудернацькі історії, які мені не здавалися правдивими. Протягом більшості того часу, коли я тут працювала, він завжди дуже пильно ставився до своїх справ, ніколи нічого не нехтував — думаю, ви розумієте, про що я кажу. Але останнім часом він став зовсім іншим — нестриманим, і, можна сказати, схильним смітити грішми. Це було зовсім на нього не схоже. Скажімо, коли наш хлопчик на побігеньках мав іти на похорон своєї бабусі, він покликав його, дав йому п’ятифунтову банкноту і сказав, щоб той поставив її на другого фаворита на перегонах, а потім зареготав. З ним діялося щось дивне, він був несхожий на себе. Оце все, що я можу сказати.
— А може, у нього було щось на думці?
— Не у звичному значенні цього слова. Здавалося, він чекає чогось надзвичайно для себе приємного, щось його неймовірно збуджувало…
— Можливо, він готувався укласти якусь грандіозну оборудку?
Міс Ґріфіт заперечувати не стала.
— Так, так, це справді схоже на те, що я розповідаю про нього. Так ніби повсякденна діяльність перестала щось означати для нього. Він був збуджений. І якісь дивні люди стали приходити до нього у справах. Раніше тут таких людей ніколи не бувало. Це страшенно турбувало містера Персівала.
— Справді турбувало?
— Атож. Розумієте, батько завжди ставився з глибокою довірою до містера Персівала. Він покладався на нього. Але віднедавна…
— Віднедавна вони перестали добре розуміти один одного?
— Річ у тім, що містер Фортеск’ю став робити багато чого такого, чого містер Персівал не схвалював. Містер Персівал завжди був вельми старанним та обачним. Але несподівано батько перестав його слухати, і містер Персівал був неабияк засмучений.
— І вони всерйоз посварилися через це?
Інспектор Ніл усе ще обмацував ґрунт.
— Я не знаю, чи вони сварилися… Але знаю, що містер Фортеск’ю міг зірватися на крик…
— Зірватися на крик? І ви все чули?
— Так, бо він вийшов у кімнату друкарок…
— То ви все чули?
— Авжеж… Звичайно, чула.
— То він обзивав Персівала всілякими іменами… ображав його… проклинав? Чим же той йому не догодив? Щось зробив не так?
— Навпаки, він звинувачував його в тому, що той нічого не робить… Він назвав його жалюгідним дріб’язковим крутієм. Сказав, що той не має широкого світогляду, неспроможний робити великий бізнес. А ще він сказав: «Я знову покличу додому Ланса. Він вартий десятьох таких, як ти, — й одружився дуже вдало. Ланс має характер, хоч одного разу й ризикнув порушити закон». О Господи, я не повинна була це казати!
Міс Ґріфіт, яка надто розпустила язика під майстерним тиском інспектора Ніла, несподівано збентежилася й розгубилася.
— Не турбуйтеся, — заспокійливо кинув їй інспектор Ніл. — Що було, те минуло.
— Атож, це було дуже давно. Містер Ланс був надто молодий та енергійний і не усвідомлював, що він робить.
Інспектор Ніл чув такий аргумент не вперше й не погоджувався з ним. Але тепер він перейшов до нових запитань:
— Розкажіть мені трохи про тутешніх працівників.
Міс Ґріфіт, зацікавлена якомога швидше відійти від теми, на якій послизнулася, надала інспектору чимало інформації про різних осіб, що працювали на фірмі. Ніл подякував, а тоді сказав, що знову хоче поговорити з міс Ґросвінор.