Кітценшнауцер
Спочатку ця порода була виведена для нагляду за вівцями, проте, як виявилось, істинне покликання кітценшнауцерів - не вівці, а служіння закону. Ці коти прекрасно прижилися в поліцейських відділках всього світу, де знайшлося прекрасне застосування їх вмінням. Річ у тому, що якщо звичайні кішки мають звичай просто кидатися людям під ноги, то величезні (під сімдесят кілограмів ваги!) кітценшнауцери при цьому з усією пристрастю виносять двері, валять людину на підлогу і радісно топлять її в слині.
((Найзнаменитіший кітценшнауцер - кіт на прізвисько Брекекекс, зірка серіалу "Комісар Брекекекс", дуже популярного в сорокових роках двадцятого століття, але швидко забутого. У найбезвихідніших ситуаціях - коли припливна хвиля могла змити міст, на який ось-ось повинен був вилетіти пасажирський потяг, коли полум'я біснувалося в багатоповерховій будівлі дитячого притулку, коли люди зникали безслідно в покинутих шахтах, - комісар Брекекекс незмінно повертався і йшов на пошуки чогось їстівного. Але дуже, дуже талановито.)
Майбутнє справжнього кота
Якщо вірити в теорію шредінгерівських котів, то за котяче майбутнє можна не турбуватися. Коли остання людина на Землі ризикне висунути носа зі свого бункера, її зустріне кіт, що терпляче чекає, коли ж відкриють холодильник.
Хоча насправді теорії не мають значення. Справжні коти - великі фахівці з виживання. Вони відточили своє уміння виживати до найвищого ступеню, перетворивши його на істинне мистецтво. Подумайте самі: яка ще домашня тварина отримує свій шматок м'яса насущного не тому, що приносить людині користь, не тому, що вартує будинок або красиво співає, а просто тому, що, поївши, вона виглядає задоволеною. І муркає. У мурчанні - ключ до загадки котів.
Що кіт робить із завидною регулярністю? Мурчить. Що примушує нас терпіти Стласне-під-лізком, з їдким ароматом калюж, з пронизливими криками в чотири ранку? Мурчання. Одні створіння в ході еволюції відрощували довгі ноги, інші - великі зуби, треті, - звивини в мізках. Кішки вважали за краще зосередитися на вдосконаленні звуку, за допомогою якого вони повідомляють весь світ, що щасливі. За логікою речей, в еволюційному забігу користі від муркотання - як від бетонних тапочок. Але фактично воно дало кішкам перевагу, яку ніхто з їхніх суперників ніяк не міг чекати, враховуючи, як їх випередив хомо сапієнс. Кішки з біса добре навчилися еволюціонувати у світі, створеному природою і перекроєному людиною. "Зроби мене щасливим, і я зроблю щасливим тебе" - ось що означає котяче "мур-мур". Рекламникам знадобилися віки, щоб розвинутися до розуміння цього принципу. Зате коли вони розвинулися, то продаватися стало все, навіть телепузики.
Так, потрібно віддати належне котам. Тому що якщо котові чогось не дати, він почекає, поки ви відвернетеся, і візьме сам.
Та все ж хочеться вірити, що якщо майбутнє виявиться не таким похмурим, як нам передбачають, - в сенсі, якщо майбутнє взагалі настане, - то через декілька віків в якому-небудь орбітальному містечку енергійні люди з міцними підборіддями, люди, які знають усе про буріння астероїдів і тому подібне, будуть вечорами усе так само, стоячи на задньому крильці свого біомодуля, стукати ложкою по мисці. І якщо у них залишиться хоч крапля мізків, кричати вони стануть "Щобт!" або "Пшов!"
