— Ви ще довго там стримітимете? — почувся голос пані Йоанни, яка саме визирнула у віконце майстерні.
— Біжу! — гукнув Мацек. — Колись я покажу тобі свої роботи, — пообіцяв хлопець, прощаючись. «А може, щось і виліплю», — подумав і помахав рукою.
Почав падати сніг. Коли Мацек добіг до майстерні, усі вже сиділи довкола столу й працювали. Старші хлопці привітали його голосним «У-у-у-у!», що, певне, означало схвалення. Але Мацек зрозумів це лише тоді, коли новоспечений ліцеїст Павел звернувся до нього: «Нічогенька кралечка ця твоя окулярниця».
— Угу, — відбуркнув хлопець і тут-таки вирішив, що виліпить щось для Малгосі. Але що саме і з якої нагоди, цього він ніяк не міг придумати.
Новий рік
Перед самими святами Єва запросила всіх дівчат із класу на Новий рік. Самих лише дівчат.
— Ой, як шкода, — засмутилася Каміла, яка виїздила на свята й Новий рік до Ґданська.
— Чого там шкода, — втішила її Каська. — Там буде так нудно! Що хорошого може бути на вечірці без хлопців.
— А чому без хлопців?
— Бо Єва сказала, що це буде дівоча вечірка.
— Справді? — допитувалися хлопці.
— Справді, — відказала Єва й додала: — Ви нам не потрібні. Прийдуть лише дівчата. Всі, хто хоче й може.
— Танцювати ви однаково не вмієте! — докинула Кінґа й засміялася.
— Ой, вибачайте! — заперечив Мацек. — Хто не вміє, той не вміє! — І, вклонившись Алексові, почав клеїти дурня, пританцьовуючи довкола нього й примовляючи при цьому вишуканою, кучерявою мовою: — О пані! Дозволь мені взяти твою рожеву долоньку, аромат якої мене приголомшує…
— Ох, це через те, що я саме вийшла з убиральні, — писклявим голосом підхопив Алекс, кліпаючи віями так, як, на його думку, могла кліпати справдешня дама.
— Ніколи в цім не сумнівався, оскільки, позаяк, через те що…
— І ви ще дивуєтеся, що вас ніхто не запрошує? Ці ваші дитячі забави… — зневажливо пирхнула Каська й вийшла із класу. За кілька хвилин вона повернулася зі Кшисеком із ІІІ-Б.
— Я чув, хтось тут у вас вечірку влаштовує, — озвався Кшисек, підійшовши до Мацека, який продовжував викаблучуватися перед Алексом. — Слухай, брате, припини, не лажайся тут перед усіма.
— А чого? — заперечив Мацек. — Дівчата кажуть, що ми не вміємо танцювати, тож я з пані…
— Александрою, — послужливо підказав так само писклявим голосом Алекс.
— От-от. Спасибі тобі, пані, і пробач, що ймення твого не згадав я відразу, — подякував Мацек і вдав, ніби цілує Алексові руку. — Я з пані Александрою демонструю, як танцюють справжні мужчини.
— То це правда, що вечірка тільки для дівчат? — поцікавився Кшисек.
— Правда, — відповіла Каська, хоч її ніхто не питався.
— Можеш, Мацеку, прийти до нас. Порозважаємося разом, а опівночі провідаємо твоїх подружок з їхньою нудною вечіркою.
— Тоді я з вами, — спробувала підлеститися Каська.
— Ні, ти йди до дівок, — відрубав Кшисек і підійшов до парти, де сиділи Каміла з Малгосею й переглядали свіжий номер «Віктора-гімназиста».
— Ви теж ідете туди? — спитав він, але дивився при цьому тільки на Камілу.
— Я ні, — відказала вона, не підводячи очей з кольорових сторінок.
— Чому?
— Бо мене тоді не буде у Варшаві.
— Он як… — у Кшисековому голосі забриніло розчарування. — Класний журнал? — спитав він, аби змінити тему.
— Класний, — відповіла Малгося, яка саме читала «Правда й вигадки про перший поцілунок».
Кшисек зазирнув їй через плече й засміявся. Хотів було щось додати, але цієї миті пролунав дзвоник на урок.
У новорічний вечір до Єви прийшла навіть Каська. Звісно, вона ще у дверях розповіла всім, що забігла лише на мить і за кілька хвилин побіжить на справжню вечірку, а не цю для малоліток, де ні з ким навіть не познайомишся. Але дівчата на неї не зважали. За ці кілька місяців у школі всі вже призвичаїлися до Каськи, хоча їх дратувало постійне вдавання дорослої і шпильки на адресу інших.
— Що робитимете, дітлахи? — спитала вона, зайшовши до вітальні.
На ній була сукня, від вигляду якої дівчат аж заціпило. Ну, і макіяж. Вона знову виглядала, як доросла!
— Ворожитимемо, — відповіла Єва, яку єдину не здивував Касьчин вигляд.
Більшість дівчат була вбрана по-святковому, але це не був бозна-який одяг. Те, що Каська прийшла одягнена як доросла, свідчило, що вона й справді збиралася на якусь круту вечірку.
— Ворожитимете? — повторила Каська і, вдаючи здивування, поцікавилася: — І про що можна дізнатися з такого ворожіння?!
— Наприклад, які матимеш оцінки, — пояснила Кінга, для якої не було нічого важливішого за це.