Месія[213] зростає помалу — то буде продовження Цинамонових крамниць. Деякі новели вже опубліковані в журналах. Нещодавно в «Tygodniku Ilustr.» № 40 з'явилася новела Едзьо[214]. Переклад із німецької готовий, слід би його лише ще раз переписати та переглянути[215]. Чекаю з тим на зиму, позаяк тоді буду у Варшаві та залагоджу це особисто в «Roju»[216]. Маю дуже мало часу, позаяк викладаю у школі 27 годин на тиждень ручну працю, хоча мені було обіцяно відпустку.
Стосовно ілюстрацій, то Цин. крамниці я не ілюстрував, маю лише намір це зробити, і для того прагну навчитися деревориту. Тож не можу прислужитися Вам тими ілюстраціями. Натомість, якщо Ви рефлектуєте на такі речі, то надішлю Вам 2 давніші графічні роботи[217], однак безкоштовно, бо я беру гроші лише від заможних буржуїв. Я надішлю їх Вам, якщо Ви, Ш.[ановний], повідомите мені свою варшавську адресу.
Чи взявся би я за виконання ілюстрацій до Ваших творів? Прошу мені вибачити, але я не зможу за це взятися. Я не маю часу ілюструвати власні й писати, тож мені не вільно присвячувати його ілюструванню чужих творів. Проте я охоче ознайомився би з якимись Вашими творами. Може, Ви мені надішлете щось невелике.
Дуже радо зустрінуся з Вами у Варшаві. Поки що д. сердечно вітаю, прошу зголошуватися, залишаюся з виразами поваги.
Бруно Шульц
Дорогий Пане!
Властиво, під час нашої зустрічі я не дістався до Вас, до тих верств, які були би найцікавішими. Ви мали би бути всередині сповнені цікавих речей, мені б хотілося з Вами колись який тиждень чи два провести на селі. Ви мали би бути досконалим колегою, компаньйоном для фантазування, бурлакування й манівців.
Чи Ви, ск.[ажімо], любите дитячі пригодницькі книжки? Чи хотіли б Ви мешкати зі мною і ще з кимось на безлюдному острові, в самодостатній фортеці, якій би трішки загрожували дикі звірі, пірати тощо? Чи Ви читали Острів скарбів Стівенсона? Чи не думали Ви, бува, про написання такої книжки для дітей і дитинних мрійників?
Ви торкаєтеся болісної рани, коли кажете про Месію. Робота мені не йде. Переклад Кафки вже відданий до друку. Певно, Ви читали уривок у «Tygodniku Il.»[218] Чи сподобався він Вам?
Дуже перепрошую, що не підписав через забудькуватість графічних робіт. У справі про малюнки напишу Вам пізніше. Прошу дарувати, що не пишу багато.
Вважайте мене дуже доброзичливим і відданим Вам. Я б охоче зустрівся з Вами знову.
Вітаю Вас сердечно.
Бруно Шульц
4 III 1936
Надсилаю Вам Батька та Аделю[219].
[на окремій, відірваній від аркуша паперу картці, можливо, доданій Шульцом до цього листа:][220]
Чи слід повернути Вам рукописи? Мені дуже сподобалося те кружляння батька вулицями дорогою на станцію[221]. Також чудові оті циліндри в Гостях[222], і оті манекени, на яких перетворюються гості.
Дорогий Пане!
Вибачте, що не відповів на два Ваші листи. Винна в тому тривала депресія, яка тяжить на моєму житті: я відчуваю, що нічого не можу зродити із себе, хоча Ви стільки від мене сподіваєтеся і стільки очікуєте. Мені просто нічим відповісти на багатство Вашого ентузіазму. Окрім моєї мистецької безплідності, на мені тяжіє багато матеріальних і життєвих клопотів, скажімо, наступного місяця я вже не отримуватиму стипендії (150 злотих) і впродовж кількох місяців не матиму за що жити, бо й зарплати тепер не отримую. Та весна досі була для мене якоюсь важкою, терпкою, негостинною, не дала мені нічого — майже. Щодня я відвідую приятеля, котрий вмирає від раку[223]. Прикро мені, що я так розчаровую Вашу легенду про моє щастя. Тепер я стою перед важкою проблемою шлюбу, одруження із люблячою та хороброю, надзвичайною жінкою захиталося внаслідок моїх матеріальних обставин.
Вашу радіоп'єсу я прочитав із зацікавленням. Окрім мого суб'єктивного зацікавлення — нічого Вам про це сказати не можу — я зовсім на тому не розуміюся. У Варшаві покажіть це Іжиковському[224] — він багато займається сценаріями для радіо і може Вам щось доброго порадити, як адаптувати цю річ для радіо. Він може також Вас підтримати, бо любить молоді, не відкриті таланти. Чи маю я надіслати рукопис Вам?
Мій переклад Кафки невдовзі з'явиться, я надішлю його Вам після появи. Крім того, хочу ще до канікул видати том новел[225], уже опублікованих у журналах, плюс одна більша нова[226]. Я хотів би видати їх із ілюстраціями. Месії не чіпаю.
213
Див. примітку 15 в листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів
215
Йдеться про
217
Дві графічні роботи в техніці clichés-verre, які збереглися в колекції Казимира Трухановського. (Див. примітку 5 в листах до Остапа Ортвіна
218
Уривок
220
Радше, однак, віддертої адресатом незадовго перед подачею для публікації (на що вказувала свіжість краю розриву, помітна під час розглядання крізь лупу) від листа, не наданого для публікації.
221
Епізод із першого розділу роману Трухановського
222
223
У 1936 році в Дрогобичі помер від раку Емануель Пільпель (народився близько 1893 року), син відомого дрогобицького книготорговця Якуба, колишній однокласник і давній друг Бруно Шульца. У книгарні його батька Шульц зустрічався з самим Емануелем (його також кликали Мундеком), Станіславом Вайнґартеном (убитий гітлерівцями навесні 1943 року у Дрогобичі) та з Міхалом Хаєсом. Вони сперечались у дружньому колі про мистецтво, а багата книгозбірня Пільпелів була важливим джерелом всебічних знань молодого Бруно — як у галузі світової літератури, так і в царині філософії, психології, естетики та історії мистецтва.
224
Кароль Іжиковський — див. примітку 11 в листах до Остапа Ортвіна
226
Повість