Спасибі Вам, що віддали мій рукопис до «Wiadomości»[315]. Чи вклали Ви його у конверт і адресували? Може б, Ви були такі ласкаві якогось дня о 4—6 г. зателефонувати, чи отримали рукопис?
За виступ я отримав 50 злотих, потім Мельцер[316] мені дорікнула, що він був занадто коротким.
Додаю листа до Ванди Краґен і прошу Вас ласкаво передати його їй. У мене немає її адреси. Я не зміг навіть із нею привітатися й подякувати за таку прихильну про мене думку. При цьому вона мала різні прикрощі.
Бажаю Вам якнайшвидшого одужання і всього найкращого, ще раз сердечно дякую за все і сердечно Вас вітаю.
Бруно Шульц
18 І 1938
Дорога Пані Ромо!
Боюся, що Ви мене переоцінюєте, що Ви впадаєте в екзальтацію. Це однаково хворобливий стан і для суб'єкта, і для об'єкта цієї екзальтації. Це певна розпуста відчуття, приємна для мене, але я побоююся «katzenjammeru». Я не бачу причин, щоб не дати Ванді Краґен певної компенсації за прикрощі, яких вона зазнала внаслідок свого сповненого ентузіазму виступу про мене. Крім того, треба її як рецензентку добре налаштувати на майбутнє. Думаю, що Ви зможете вручити їй цього листа.
Тішуся, що Вам краще. Це, мабуть, усього лише подразнення міхура, але будьте обережні: дієта!
Стосовно Еґґи Гаардт — я не прихильний до неї, і взагалі, небезпека прихильності мені не загрожує. Єдиною небезпекою є для мене сильна чуттєва прихильність жінки. Я радше реактивна натура, і це мене захоплює, але й те трапляється рідко. Попри це, напишу Ґомбровичу, щоб він мені не перешкоджав. Люб'язно з його боку, що він так лояльно ставиться до справи.
Велику приємність справили на мене Ваші слова про книжку[317]. Це дуже добре, що вона Вам подобається. Мало бракувало до того, щоб я перестав у неї вірити. Ніхто, крім Вас, мені нічого доброго про неї не сказав.
Гроші в Познань я надіслав, і, хоч як дивно, ні підтвердження, ні подяки не отримав. Мені через делікатність незручно про це запитати. Тільки тепер я зрозумів Ваш заголовок. Тож це перехід на «ти»? А отже, не будемо дріб'язковими, будьмо на «ти», дорога Ромо.
Тож можеш зробити з листом до В. Краґен, що забажаєш. Що стосується публікації звіту про Ґомбровича, то Ґридзевський уже його узяв до «Skamandra», тільки мушу йому надіслати. Дякую Тобі за передану Комету.
Той Сандауер[318], котрий пише в «Ріопіе» про Ґомбр., то мій добрий знайомий, 23-річний хлопака, дуже інтелігентний. Цю статтю я давно вже знав у рукописі. Він живе у Кракові.
Не гнівайся, що нині тільки короткий лист.
Бувай здорова, вітаю Тебе сердечно.
Твій
Бруно Шульц
Дрогобич, 23 І 1938
Дорога й Кохана Приятелько!
Я занепокоєний Твоїм мовчанням. Чи образив я Тебе чимось, чи щось Тебе засмутило або знеохотило? Як Твій жовчний міхур, чи не заявляє він уже більше жодних претензій? Як Твій настрій?
Я був 3 дні у Львові — без потреби. Змарнував там свій вільний час, який міг би краще спожити, і повернувся хворий. Лежу від середи із запаленням трахеї, але без лихоманки і майже без болю. Я міг би щось зробити, але волію думати. Добре мені якось думається й укладається. Може, щось із того та й буде.
У Львові я бачився з Юною. Вона й далі без посади і у фатальному гуморі, але д. елегантна і симпатична. Я був із нею у Хвістеків, де нею захопилася панна Хвістек[319], 19-річна чудова дівчина з незвичайними здібностями. Може, знаєш, яку б для неї (Юни) знайти посаду?
Чи вважаєш Ти вагомою мою кандидатуру на нагороду «Wiadomości»? Чи не знаєш чогось докладнішого про це? Припускаю, що мою кандидатуру запропонував тільки Вітлін. Чи можливо, щоб хтось його в цьому підтримав[320]?
Брохвич надіслав мені свою книжку з проханням написати рецензію. Я відписав йому, що припинив писати рецензії, і щоб він не ображався. Маю враження, що то графоманська книжка, хоча начебто Ґомбрович нею захоплювався (не знаю, чи щиро).
В «Chochole»[321], новому сатиричному виданні, Корабйовський (Стронць) )[322] умістив потворну, хоч і влучну пародію на мою прозу. В «Pionie» з'явилася в постаті рецензії стаття Сандауера Про творчість міфологів[323], у якій ідеться про Ґомбровича і Шульца. Окрім цих, мені не відомі жодні рецензії, бо я не передплатив пресових інформацій.
Певно, Ти не бачилася з Віткаци? Як Тобі живеться? Чи бачишся з кимось? Я отримав листа від Ванди Краґен, в якому вона повідомляє мене про якісь напасливі статті Сківського[324] і П'ясецького[325] про Фердидурке. Боюся, щоб справа Фердидурке не стала для мене якоюсь психічною травмою.
318
Артур Сандауер — див. біографію у примітках до його листів до Шульца
320
Шульц помилявся. Йозеф Вітлін не висував книжки Шульца на нагороду «Wiadomości Literackich». Він згадав про неї як член журі лише на третьому місці, як і Марія Домбровська. Тільки Марія Кунцевич заявила про
321
«Chochoł» — львівський сатиричний тижневик, який видавав у Львові в 1938 році Ізидор Берман. У першому числі «Chochoła» була опублікована пародія Вільгельма Корабйовського «
322
Вільгельм Корабйовський — див. біографію у примітках до його листа до Шульца
324
Ян Еміль Сківський — див. примітку 6 в листах до Вацлава Чарського
325
Станіслав П'ясецький (1900—1941) — діяч праворадикальної організації Національно-Радикальний Табір (ONR), польський націоналістичний публіцист, головний редактор тижневика «Prosto z Mostu», розстріляний гітлерівцями в тюрмі в Пальмірах.