Чи могла би Ти поклопотатися про якісь рекомендації до видатних людей у Парижі, художників, письменників? Вибач, що пишу про самі лише технічні питання, але я наче в лихоманці, охопив мене страх, що можу запізнитися з різними речами і не встигнути на кінець червня. Я був би одразу відписав, але Ти далебі не повідомила нової адреси. Чи матимеш Ти трохи часу для мене? Хоча я переконаний, що та поїздка нічого реального мені не дасть, але хочу спробувати. Про інші мої плани напишу Тобі, а може, допіру розповім усно, адже боюся якось довірити їх перед втіленням паперові. Хочу завезти до Парижа близько 100 малюнків. Може, влаштую виставку. Одна пані хоче мене познайомити з Жулем Роменом[353].
Що у Тебе чутно, Дорога? На які переживання натякаєш, кажучи, що вони страшніші, ніж клопоти практичного життя? Чи переживаєш Ти також якісь депресивні стани? Чому не пишеш про це докладніше? Чи це на тлі якогось кохання? Напиши мені про це!
Цими днями нарешті з'явиться Комета. Мар. Ейле має зробити цього тижня вітрину, присвячену Цинамон. крамницям[354]. До мене не доходять жодні рецензії на мене. Я просив Ґомбровича, щоб він мені надіслав свою.
Вибач, що я пишу таким телеграфним стилем. Невдовзі більше й істотніше. Дуже сердечно Тебе вітаю.
Бруно Шульц
Дрогобич, 19 V 1938
Дорога Ромо!
Спасибі Тобі сердечне за всі зусилля, яких Ти докладаєш у моїй справі. Ґомбрович також радив мені взяти паспорт на місці. Я не хотів би їхати через Німеччину, це б мене пригнічувало. Попри вищі витрати, я волів би через Італію, і зупинився б, може, днів на два у Венеції. Я не можу на Трійцю приїхати до Варшави. Я мав би тільки 2 дні, до того ж, святкові. Стасьові В.[355] я був би дуже вдячний за адреси і рекомендації. Що він поробляє, як почувається? Чи вже трохи видряпався?
Мабуть, Ти читала рецензію Брайтера на мене[356]. Вона містить наприкінці passus про Ґомбровича, котрий змусив мене написати листа до Ґридзевського, де в якомога делікатнішій формі я спростовую твердження, буцім Ґомбровича можна порівнювати зі мною. Ґомбрович опублікував першу книжку, плід кристалізованого та зрілого таланту, у травні 1933 р. Крамниці з'явилися в 1934 р. Як тут може йтися про мою «школу»? Прикро мені було дуже з огляду на Брайтера, але я вважав це обов'язком вірності щодо Ґомбровича. Хіба я погано вчинив? Того листа Ґридзевський, мабуть, опублікує у «Wiadomościach»[357], але нікому про це не кажи.
У зв'язку з тією рецензією Ґридзевський дав мені вітрину «Wiad. lit.», яку Ейле, автор Ґрипса[358], дуже милий хлопчина, аранжував моїми малюнками. Який це має вигляд? Дуже мило з боку Ґридзевського.
Я написав Натансонові[359], котрий має надіслати мені посвідчення кореспондента «Czasu». Це також дає певну полегшу. Я просив би Тебе ще довідатися у профспілці письменників: що слід зробити, щоб отримати знижку 66 % відсот. [sic!] на польських залізницях, хоча у випадку поїздки через Італію — шлях Польщею короткий — Лавочне-Будапешт. Тому, в такому разі, не варто й довідуватися.
Піаністка Марія Хазен написала мені, що буде, мабуть, також у червні в Парижі, це б мало для мене велике значення, оскільки вона знає багатьох французьких письменників й інтелектуалів, серед яких великі знаменитості.
Як Ти себе тепер почуваєш? Чи Твоє здоров'я повернулося до норми? Чи не перевтомлюєш себе роботою? Чи маєш затишне помешкання? Моя парубоцька кімната виглядає досить добре, але все ще не маю тапчана, резервую собі цей видаток на пізніше, бо боюся, що мені не вистачить грошей на Париж.
Пиши мені частіше, якщо дозволятиме час. Чи Ти кимось захоплена? Чому Ти мені про це не пишеш? Як Ти ставишся до Стася В.?
Дуже сердечно Тебе вітаю.
Бруно Шульц
Дрогобич, 28 V 1938
Дорога Ромо!
Я знову дуже пригнічений. Моя подорож до Парижа розладнується через труднощі, які дедалі множаться. Поясню Тобі, в чому вони полягають, може, знайдеш на них раду.
1) Туристичний паспорт (40 злотих) видають на підставі придбаної іноземної валюти. Центральне бюро обміну валют попередило, що цього року видаватиме валюту індивідуально, не виділивши банкам жодних валютних коштів. Я послав через Загальний спілковий банк у Дрогобичі запит на виділення мені іноземної валюти, клопотання № 1175, дата 4 VI. Центральне бюро обміну валют розташоване на Згоди, 11. Начальник відділу Мікуцький. Може, маєш когось, хто б підтримав.
353
Жуль Ромен, справжнє прізвище Луї Фарігуль (1885–1972) — французький поет, прозаїк, творець програми унанімізму в літературі. Зустріч із Роменом у Парижі не відбулося.
354
Мар'ян Ейле (1910—1984) — польський графік, сатирик, публіцист, у тридцятих роках XX століття співробітник «Wiadomości Literackich». Після війни упродовж багатьох років редактор тижневика «Przekrój». Вітрина «Wiadomości» рекламувала поточний випуск тижневика.
356
Рецензія Еміля Брайтера з'явилась у «Wiadomościach Literackich» 1938, № 23. (Біографію Брайтера див. у примітці 2 до листа до Мечислава Ґридзевського
357
Лист Шульца до «Wiadomości Literackich» був надрукований у № 26 за 19 червня 1938 року. (Див. лист 72).
358
«Пан Ґрипс» — герой циклу гумористично-сатиричних малюнків, опублікованих у «Wiadomościach Literackich».
359
Войцех Натансон (1904—1996) — польський літературний і театральний критик, перекладач французької літератури, публіцист, пов'язаний зі щоденною газетою «Czas».