Був би Вам дуже вдячний, якби Вам вдалося надіслати мені обіцяний примірник, бодай на якийсь місяць (у серпні я буду вже трохи вільнішим, і присвячу той місяць на остаточне завершення критичного етюду про Крамниці та Санаторій). Цю працю я спершу виголошу як лекцію у «Профспілці письменників» у Львові, куди вибираюся на початку вересня (після узгодження терміну з Ортвіном[499]), а відтак маю намір надрукувати її в «Pionie» або «Tygodniku»[500].
Буду вдячний за новини про питання, пов'язані з Вашим Парижем, і про дату виїзду. Думаю, що перед Вашим виїздом нам іще вдасться обмінятися навзаєм новинами. Наразі зичу успіхів в паспортних клопотаннях (знаю їх із власного й дошкульного досвіду) та хуткого вояжу.
Очікуючи від Вас новин, сердечно тисну руку.
В. Корабйовський
Від Станіслава Іґнація Віткевича[501]
Любий Бруно — Уже мало не віки я збираюся написати Тобі, чекаючи, аж дочитаю Твою книжку (деякі сторінки чудові!) і аж поки щось ліпшого в моєму житті трапиться, аби Тебе не смутити [sic!][502] фатальними новинами. Тим мушу Тебе засмутити, що в моєму житті сталася велика катастрофа, тобто, ота жінка, яку Ти бачив у кіно і котру я кохав (і досі кохаю) як дочку (з тією інтенсивністю, яку можу порівняти тільки з любов'ю до кішки), остаточно мене покинула внаслідок моїх зрад (?) і обманів, які, своєю чергою, були результатом «зальотів», до яких вона вдавалася, вимагаючи від мене виправлення, а не створюючи мені умов для його втілення. ¾ провини мої — ¼ її. Я цілковито тим спустошений — це втрата не коханки, а найдорожчої істоти у світі. Не знаю, чи підведуся я після такого удару. Пишу, як куховарка — але справжнє нещастя не налаштовує на літературу і любить радше брутальну вульгарність вислову. Досить. Я намагаюся триматися і працюю, але це жахливо важко. Мені випустили кишки і вдарили чоботом в писок. (Тобі б це сподобалося). 80 кілограмів (!) усіх подарунків, плюс картини, відіслані на Братську, мені повернули сюди. Мій труп сидить у тому коші і плаче над загубленим щастям. Узагалі, коли я голюся вранці, то маю враження, що голю власного трупа до труни. Я не знаю, що робитиму, — маю кілька пропозицій на гостьові виступи, а жити мені не хочеться. Попри це, якимось дивом утримую себе у формі й багато працюю. Напиши відразу ж і втіш мене, незважаючи на те, що я так довго Тобі не писав. Я послав Тобі поштову листівку у відповідь на один із найкрасивіших листів (Твій), якого мені [будь-коли] пощастило одержати. Я досі не прочитав Фердидурке. Всю увагу я тепер зосередив на філософії, та й то на проблемі пересилення Віденського гуртка (нині — Карнап[503]). Тут був тиждень, холодний, як у січні, — санки, мороз — 6 гр. і наморозь. Тепер насувається сльота. Маю грам кокаїну, але не маю від[повідного] товариства для вжитку. Однак я палив і пив пиво. У надзвичайній ситуації це допомагає. Обіймаю Тебе міцно. Мабуть, Ґомбрович нас не розділить.
Твій Віткаци
Напиши легку, д. дивну театр. п'єсу = сценічний синтез цинамонів. Ми поставимо її для Тебе в тутешньому мист[ецькому] театрі, який ми організовуємо.
[23 IV 1938]
Від Ізидора Бермана[504]
Львів, 13 XII 1937
Др І. Берман
Задвужанська, 20, пом. 5
Шановний і Дорогий Пане!
Експозе із відповідним листом до Allerta[505] я щойно вислав[506]. Якби там не мали бажання, є ще одна можливість. Віденська фірма Oesterreichische Korrespondenz (Г. Паолі) попросила мене запропонувати польських авторів, придатних для перекладу. Можна буде й тут спробувати. — Конче раджу Вам надіслати новелу[507] до «Mass u. Wert». (Чи, може, потрібен Вам скрипт?) Хоча й ідея з Бродом[508] непогана.
Я останнім часом хворію, упродовж 4 днів не був у редакції, після виходу на роботу мені повідомили про Вашого листа. На лихо, саме того тижня Інслер[509] виїхав на постійне проживання до Варшави, де очолив редакцію нової щоденної газети «Nowy Głos»[510]. Колеги переслали йому Вашого листа, думаю, він нам щось відповість. Інслер як ред. «Nowego Głosu» матиме більше простору та коштів. Я напишу Вам, коли буде зручно послати йому якусь працю п. В.[511] із проханням про публікацію та гонорар. (Перше число має з'явитися близько 20-го ц.м.). Маю враження, що Ви помиляєтеся щодо «Chwili»[512]. Якщо Ви засновуєте своє судження на статті Лаутербаха[513] — то вона не має значення. Я кажу про це на підставі доброї обізнаності в редакційних стосунках (редакційній політиці) «Chwili». Наполегливо раджу Вам надіслати їм новелу п. В. з відповідною рекомендацією. (Прошу вибрати річ із в и р а з н о п р о п и с а н и м с ю ж е т о м).
499
Остап Ортвін — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього
500
Йдеться про «Tygodnik Ilustrowany», в якому свої твори публікував і Шульц. Анонсована Корабйовським стаття про
501
Станіслав Іґнацій Віткевич — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього
503
Рудольф Карнап (1891—1970) — німецький філософ і логік, один із творців і представників Віденського гуртка, філософської школи німецького неопозитивізму.
504
Ізидор Берман, псевдоніми Ібер, Адам Недзведзький (1898—1942) — гімназійний учитель, германіст, доктор філософії, польський літературний критик, публіцист, поет, сатирик, прозаїк і перекладач німецької літератури, в тому числі творів Йозефа Рота
505
«Allert de Lange Verlag» — голландське видавництво, від 1933 року займалося також виданням творів німецьких авторів, публікація творів яких була заборонена в Німеччині.
506
Йдеться про
507
Згадана Берманом новела —
508
Макс Брод (1884—1968) — приятель Франца Кафки та видавець його творів, прозаїк, есеїст, літературний критик; у 1939 році емігрував до Палестини.
509
Авраам Інслер (1893—?) — народивсь у Стрию, після навчання в університетах Львова та Відня здобув ступінь доктора філософії. Співредактор львівського тижневика «Nasza Opinia», публіцист, із кінця 1937 року редактор варшавської щоденної газети «Nowy Głos».
510
«Nowy Głos» — єврейська щоденна газета, яка виходила в 1937—1938 роках у Варшаві польською мовою, загалом з'явилися 190 чисел.
511
Йдеться про Лауру Вюрцберґ — див. примітку 1 у листах Шульца до Мар'яна Яхимовича
512
«Chwila» — щоденна єврейська газета, яка виходила польською мовою у Львові в 1919—1939 роках.
513
Артур Лаутербах — див. біографію у примітках до його листа до Шульца