МЕЙЄР Конрад-Фердінанд (1825–1898) — швейцарський письмен ник. Один з кращих німецькомовних поетів кінця XIX ст. Проз. Мейєра майже виключно звернена до історичних постатей та подій У романі «Юрг Єнач» (1876) головна ідея — боротьба за національну свободу й незалежність. Розмаїтим за проблематикою і зображеними історичними епохами повістям властиве уміння тонко передати духовний колорит далекої доби та вивести сильні, непересічні характери («Амулет», «Постріл з кафедри», «Святий», «Паж Густава Адольфа», «Спокуса Пескари», «Страждання хлопчика» та ін.).
ФРАНС Анатоль (справжнє ім'я Анатоль Франсуа Тібо; 1844–1924) — французький письменник. Енциклопедично освічена людина, тонкий знавець історії, філософії, естетики, історії культури. У вишуканих за формою філософських та історико-філософських романах («Таїс», 1890; дилогія про Жерома Куаньяра, 1892–1893; «На білому камені», 1904; «Повстання ангелів», 1914 та ін.) підіймає важливі світоглядні, релігійні, етичні проблеми. Роман «Боги жадають» (1912) присвячений подіям Великої Французької революції. В романі «Злочин Сільвестра Боннара» (1881) та тетралогії «Сучасна історія» (1897–1901) письменник проникливо розглядає соціально-політичні та моральні конфлікти французького суспільства кінця XIX ст. Роман-памфлет «Острів пінгвінів»«(1908) дає сатиричний огляд минулого та сьогодення країни. Франс написав кілька збірок новел, чимало поетичних, публіцистичних та літературно-критичних творів.
ЙОВКОВ Йордан (справжнє прізвище Стефанов; 1880–1937) — болгарський письменник. Проза митця (роман «Садиба біля кордону», 1934; повість «Жнець», 1920; збірка «Оповідання», 1917–1918), а також драми засвідчують глибоке розуміння складних суперечностей болгарської дійсності, втілюють суттєві соціальні та моральні проблеми доби. Найвизначнішим твором Йовкова є збірник новел «Старопланинські легенди» (1923), в якому творчо переосмислено народнопоетичні пам'ятки болгарського народу.
ПО ЕДГАР Аллан (1809–1849) — американський поет, новеліст, критик. Автор блискучих за формою і багатих відтінками почуттів ліричних віршів. Дуже розмаїта за темами й проблемами новелістика По. В ній знаходимо витоки популярних сьогодні жанрів детективу («Вбивство на вулиці Морг», «Таємниця Марі Роже», «Золотий жук»), наукової фантастики («Надзвичайна пригода Ганса Пфалля», «Повість про пригоди Артура Гордона Піма»). Серед оповідань та повістей По — твори сатиричні та гумористичні, «страшні» новели з елементами ірраціонального.
АСЕВЕДО ДІАС Едуардо (1851–1924) — уругвайський письменник. В історичних романах, де поєднуються риси романтизму й реалізму («Ісмаель», 1888; «Тубілка», 1890; «Заклик слави», 1893; «Соле-дад», 1894; «Спис і шабля», 1914), закладав підвалини національної уругвайської прози.
АЛАРКОН Педро Антоніо де (1833–1891) — іспанський прозаїк. Найбільше визнання здобув як автор історичних новел, де відтворено епізоди боротьби іспанського народу проти наполеонівської навали («Маленькі національні історії», 1881), та побудованої на анекдоті повісті «Трикутний капелюх» (1874). Видав кілька збірок малої прози («Любовні оповідання», 1881, «Неправдоподібні історії», 1882), кілька романів («Блудниця», 1882 та ін.).
ГАРДІ Томас (1840–1928) — англійський письменник. Світову славу Гарді принесли «романи характерів та середовища», в яких митець з великою реалістичною силою викриває соціальні пороки вікторіанської Англії, засуджує буржуазний егоїзм, лицемірство, жорстокість суспільних звичаїв, виступає на захист вільної, незалежної особистості («Мер Кастербріджа», 1886; «Тесе з роду д'Ербервілів», 1891; «Джуд Непомітний», 1896 та ін.). Писав також гостросюжетні твори, так звані «винахідливі й експериментальні романи». Автор кількох збірок оповідань. В англомовних країнах широко визнаний як видатний поет-лірик.
ДЖЕКОБС Вільям (1863–1943) — англійський письменник, автор десяти збірок оповідань і десяти романів на побутову та пригодницьку тематику. Найвідоміші з них: «Корабельні історії» (1896), «Сватання шкіпера» (1897), «Приморські хлоп'яки» (1898), «Нічна вахта» (1914), «Шепоти моря» (1926), «Завтрашня гавань» (1931). Писав також п'єси (у співавторстві).
ДОДЕРЕР Гайміто фон (1896–1966) — австрійський письменник. Писав вірші, романи, повісті, оповідання, критичні статті. Найвідоміші твори: роман «Убивство, яке здійснює кожен», «Освітлені вікна», «Меровінги», дилогія «Штрудльгофські сходи» і «Демони», збірки оповідань «Тортури замшевих торбинок», «Під чорними зірками».