• на це простіше вплинути, ніж на рівень тривожності конкретної людини,
• харчування смаколиками та ситром має й інші погані наслідки, як-от карієс зубів, зростання маси тіла, брак нутрієнтів у раціоні, спотворення кишкової мікрофлори.
Тому виходить win-win.
Люди з діабетом помирають переважно від наслідків цієї хвороби: порушення жирового обміну, так званої ендотеліальної дисфункції, коли судини не спроможні пристосовуватися до змін тиску і відновлюватися після пошкоджень, а також нейропатій, інфарктів та інсультів. Діабетики можуть втрачати зір і мати порушення кровообігу в кінцівках, що подекуди призводить навіть до їх втрати. З курінням, як ви пам’ятаєте, така сама історія — до раку легень люди буквально не доживають, помираючи передчасно від серцево-судинних захворювань, які бурхливо розвинулися на тлі куріння.
Усе, що вбиває нас не одразу, лишається в наших звичках і вбиває нас непомітно.
«Навіщо ви це розповідаєте так детально? Скажіть просто, їсти рошенки чи не їсти?». Стисла відповідь така: щоб лишатися здоровими, по солодощі треба бігати 10 кілометрів туди і 10 назад — тоді клітини не втрачатимуть чутливості до інсуліну. Ну добре, по п’ять. І їсти смаколики після салату й супу, які дбатимуть про щастя і гармонію нашої кишкової мікробіоти. І до кави цигарку не закурювати, а на нервах тим паче, щоб вільні радикали диму не псували судини зсередини й не перескеровували роботу генів на шлях ожиріння. «Знову здоровий спосіб життя!..» — скажете ви, і вдарите спересердя книгою по столу. Саме так. Без здорового способу життя потім доведеться робити те саме, тільки маючи проблеми з тиском, вагою, судинами, мозковим кровообігом і зором. І щодня приймати ліки. До речі, ознайомитися з медичними настановами з лікування діабету другого типу ви можете за посиланням в QR-коді. Описувати їх у книзі ми не будемо, позаяклікування — справа лікарів, і добирати терапію треба для конкретної людини, а не загалом [70].
Якщо є діабет першого типу, від нас мало що залежить, і він дає про себе знати переважно в дитинстві чи юності. Тому далі мова йтиме про цукровий діабет другого типу. Його розвиток залежить від багатьох чинників.
• Спадковість. Наші рецептори гормонів закодовані в генах, а гени дісталися від батьків. Є люди, які більш схильні до розвитку діабету другого типу, на жаль. Спадкові хвороби, як-от муковісцидоз чи гемохроматоз, також можуть призвести до діабету через пошкодження підшлункової залози.
• Етнічне походження. Один з генів, що визначає схильність до діабету, походить від неандертальців. Вони не є нашими прямими пращурами, проте в них були спільні діти, тож слід у генофондах деяких людських популяцій лишився. На щастя, кавказці (тобто ми, корінне населення Центральної та Західної Європи й Близького Сходу) мають менші ризики, ніж корінне населення Океанії чи Америк.
• Перебіг вагітності — якщо в матері був гестаційний діабет, ризики дитини в дорослому віці зростають.
• Ендокринні захворювання: синдром Кушинга, коли наднирники виділяють забагато кортизолу, гіпертиреоїдит, тобто щитоподібна залоза надто активна, синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), акромегалія (надлишок гормону росту в дорослому віці) [71].
• Психічні порушення, зокрема тривожний і депресивний розлади. Вони збільшують ризик появи діабету, а діабет збільшує ризик розвитку розладу. Саме тому важливо зважати на свій ментальний стан і не думати, що «помаленьку живем». Краще подолати тривожний розлад, ніж потім долати і його, і діабет. А ще — важливо! — в пацієнтів з діабетом обов’язково клінічно оцінювати психічний стан і зважати на нього теж [72].
Спосіб життя. Отож тільки тут ми можемо «розгулятися» і чомусь зарадити. Та саме «вестерналізований» спосіб життя наразі є найпоширенішим чинником, який призводить до діабету. Мається на увазі те, що людина поводиться, як у стереотипних Сполучених Штатах: всюди пересувається на авто, на обід — швидкоїжа, в якій переважають вуглеводи, наприкінці дня — телевізор і вечеря з напівфабрикатів. Коли виходжу ввечері в супермаркет на районі в Запоріжжі, то бачу, що принаймні в шкідливому способі життя наші люди «наздогнали та перегнали Америку»: пиво, чипси, пельмені, відро акційного майонезу, горілка. Не треба так. З огляду на здоров’я нам варто прагнути середземноморського способу життя, де «все свіженьке, з городу», навіть якщо той город — це ринок чи магазин. Аби були овочі та інша проста їжа й багато руху [73].