Предіабетичний стан та розвиток інсулінорезистентності. На цьому зупинюся в деталях. Інсулінорезистентність є одним з найпотужніших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань як у людей з діабетом, так і без нього.
Критерії визначення предіабету дещо різняться у світових авторитетів, та не можуть застосовуватися водночас і для дітей, і для дорослих. Не завжди предіабет стає діабетом, а також не завжди діабету передує тривала увертюра. Але менше з тим. Якщо вам у приватній лабораторії «за акцією» пропонують визначити діабет чи предіабет за допомогою аналізу на глікований гемоглобін, не ведіться. Цей аналіз є помічним, але тільки тоді, коли треба відстежити прогрес лікування чи хвороби. Діагностують предіабет чи діабет у безсимптомних людей інакше.
• Починають з простого аналізу рівня глюкози натщесерце. Його слід здавати всім принаймні раз на рік, зокрема й тим, у кого немає симптомів діабету, про які йтиметься згодом. Якщо глюкоза в нормі, робити решту досліджень наразі сенсу немає. Норма — це менше ніж 5,5 ммоль/л.
• Якщо трохи більше, йдемо далі. Трохи — це скільки? Від 5,5 до 6 ммоль/л. У такому разі роблять тест на толерантність до глюкози. Щиро кажучи, жахливий тест, коли ви п’єте страшенно солодку рідину, а потім щопівгодини здаєте кров на глюкозу. Якщо з виділенням інсуліну у відповідь на різке підвищення рівня глюкози та зі сприйняттям тканинами інсулінового сигналу все гаразд, глюкози згодом стане менше. Протягом двох годин її рівень має знизитися до рівня 7,8 ммоль/л чи нижче. Якщо так сталося, то все гаразд. Це не діабет і не предіабет.
• Якщо дві години минуло, а рівень глюкози досі високий (7,8–11 ммоль/л), то говорять про погіршення толерантності до глюкози. Це поганий сигнал, але не діабет.
• Якщо рівень глюкози натщесерце суттєво більший за норму — 6,1–6,9 ммоль/л, то це вже порушений рівень глюкози, тоді теж роблять тест на толерантність. Навряд чи тут буде втішний результат, на жаль. Якщо рівень глюкози опустився бодай до 7,8–11 ммоль/л, то це предіабетичний стан з підвищеним рівнем глюкози натщесерце і порушеною толерантністю до глюкози. Такій людині дають поради щодо способу життя і кажуть прийти через рік знову здати аналіз.
• Якщо ж і рівень глюкози натщесерце був понад 7 ммоль/л і під час тесту на толерантність за 2 години він суттєво не знизився, тоді ставлять діагноз діабет [74].
Пам’ятати концентрації глюкози вам не потрібно. Головне запам’ятати таке.
1. Здавайте аналіз крові на рівень глюкози щороку і подбайте про свою обізнаність щодо порядку постановки діагнозу.
2. Щоб тканини не втрачали чутливості до інсуліну, навантажуйте м’язи щодня, не їжте постійно, а також підтримуйте щастя кишкової мікрофлори раціоном, в якому переважає рослинна їжа.
3. Зберігайте спокій та чистіть кулемет.
Діабет також діагностують за наявними симптомами, підкріпленими аналізами. Але це вже надто пізно. Симптоматика діабету розвивається внаслідок тривалої дії на клітини високих рівнів глюкози в крові та її нестачі всередині них. Ознаки діабету другого типу не мають чіткості конституції США, бо в кожному випадку можна запідозрити іншу причину, а не діабет, і навпаки. Симптоми діабету наведено в Таблиці 5 разом із поясненнями, що ще може мати такий вияв. Тож не діагностуйте в себе з переляку діабет, якщо ви інколи п’єте вночі воду чи втомлюєтеся після двох робіт і вигулювання собаки. І пам’ятайте, що в цілому ми маємо бути окей і не мучитися через свій стан. Якщо щось із цього відчуваєте — краще проконсультуйтеся з лікарем [75, 76, 77].
Симптом цукрового діабету II типу
Людина багато п’є. Науковий термін — полідипсія; Значне сечовиділення (поліурія). Полідипсія та поліурія притаманні й діабету першого типу
Чому так буває при діабеті
• Рівень глюкози в крові високий, і нирки не можуть її відкачати назад у кров. Разом із глюкозою в нирковому фільтраті утримується вода. Виходить багато сечі, тобто сильна втрата рідини, і спрага як наслідок. Вночі це посилюється, як правило.