Пухлина — це клон клітин, що генетично відрізняються від решти та прискорено ростуть. Його виникнення і виживання є збігом подій із малою ймовірністю. 60 % пухлин зумовлені випадковими мутаціями, які не залежать від жодних впливів середовища [121].
Інколи мутації трапляються не в одній злощасній соматичній клітині (тобто клітині тіла), яка потім може стати пухлиною, а в клітинах, з яких утворюються гамети — сперматозоїди чи яйцеклітини. Попередники сперматозоїдів чи яйцеклітин — це так звані клітини зародкового шляху. Зауважте, що при цьому в тата чи мами не конче має бути пухлина — мутація може статися на рівному місці[37] лише в однісінькій клітині зародкового шляху. Згодом, якщо пощастить, така гамета зіллється з партнерською, стане зародком, тобто новою людиною. Чи, коли мова про клітини зі шкідливою мутацією, не пощастить, тож мутація буде не в одній клітині тіла, що збилася на манівці, а в усьому тілі нової людини. В такому разі рак розвивається зі значно більшою ймовірністю, в досить ранньому віці, в парі органів (в обох очах, в обох молочних залозах) та може бути в кількох родичів. На превеликий жаль. На кожному з цих етапів ми, знову ж таки, маємо справу з ймовірностями [122].
Ця імовірність раку нас і жахає. «Якщо шанс незначний, то чому він таки стався, і стався зі мною?» Не знаю навіть, як втішити, бо всі аргументи раціональні, а раціональне не дуже втішає, особливо коли йдеться про життя й смерть. Мабуть, слід відійти від погляду на рак та інші хвороби чи нещасні випадки як на покарання або стан, до якого ми себе «довели своїм язиком, патякаючи про смерть». Чи як на наслідок заздрощів інших людей, які «нас зурочили». Такі пояснення жили у свідомості людства, коли про мутації, онкогенез, віруси та імунну систему не знали взагалі, а розуміти світ довкола якось треба було. І найпростіше — це звинуватити хвору людину або когось заздрісного (але врешті — знову хвору людину, яка «дала привід заздрити та зурочити»). Так не можна! Нині ХХІ століття: Нобелівська премія за редагування ДНК, створення впродовж кількох місяців ефективної вакцини від нової хвороби, ракети виносять кораблі на орбіту і вертаються назад на Землю. Годі звинувачувати жертв та людей, які на щось захворіли, зокрема й самих себе. Рак — це результат збігу обставин, а не доля, провина і покарання. Гайда думати, як дати цьому раду.
Імовірності малі, але «люди-люди, їх мільярди, їх мільярди, хай їм грець»[38] — тому навіть мізерні шанси появи мутації в критично важливому для поділу клітини гені втілюються в життя, якщо їх помножити на сім мільярдів. А ще є чинники, які ці шанси збільшують, як-от мутагени зовнішнього середовища чи віруси. Цікаво, що поширеність раку не залежить від бідності та соціальної нерівності в країні. Я зібрала в Таблиці 7 найпоширеніші чинники, що збільшують імовірність появи пухлини, вказавши поряд заходи для зменшення ймовірності впливу цих чинників. Пам’ятайте, що ймовірність появи раку в кожної окремо взятої людини неможливо точно обчислити, можна хіба збільшити чи зменшити, але ніколи не звести нанівець, на жаль. Тому рак у молодої людини, яка вела здоровий спосіб життя, — це не камінь у город ЗСЖ, а сумний приклад сили впливу спадковості та інших чинників, які поза нашим контролем [123, 124].
Фактор ризику розвитку раку
Ультрафіолет
Вплив
Утворення мутацій та порушення здатності клітин їх виправляти.
Результат
Збільшення ризику меланоми та інших видів раку шкіри.
Як зменшити ризик
Не засмагати в соляріях і на пляжах.
Користуватися сонцезахисними кремами.
Носити легкий, але закритий одяг.
Фактор ризику розвитку раку
Вірус гепатиту В
Вплив
У хронічній формі вірус гепатиту В змушує клітини печінки (гепатоцити) часто ділитися.
Результат
Збільшення ризику раку печінки.
37
Є чинники, які збільшують імовірність мутацій у нашому тілі, зокрема, і в соматичних клітинах, що в клітинах зародкової лінії. Це вплив іонізаційного випромінювання, хімічних мутагенів, серед яких — спирт чи компоненти тютюнового диму.