Выбрать главу

У молодому і ранньому середньому віці, як і в короткостроковій перспективі, надмірна вага чи ожиріння особливих ризиків не становлять. Це присипляє уважність і змушує хибно вважати, що так буде й надалі. Втім, якщо є надвага, і вона ще й зростає, навіть якщо ми поки цього не бачимо і не відчуваємо, відбуваються принаймні чотири загрозливі речі.

• Тканини поволі втрачають чутливість до гормонів інсуліну та лептину, і тіло стає дедалі більш схильним до запасання жиру під шкірою або, й це ще гірше, довкола внутрішніх органів.

• Жирова тканина, особливо всередині тулуба (вісцеральний жир), стає джерелом хронічного запалення. Запалення в жировій тканині довкола серця перекидається і на серце, як вогонь з багаття перекидається на суху траву, дерев’яну хату й ліс.

• Не завжди, але часто, коли набір ваги є наслідком незбалансованого раціону, баланс переносників холестерину кров’ю зсувається в нездоровий бік (наукова назва — дисліпідемія), а самі переносники відкладаю­ться по кровоносних судинах. Так, це атеросклероз. Він також є джерелом запалення, а не просто пасивним корком у судині.

• Збільшення ваги на кожні 10 кілограмів на 3 мм рт. ст. підвищує систолічний тиск і на 2,3 мм рт. ст. — діастолічний. Здавалося б, небагато, але дзуськи. Це означає зростання ризику коронарної хвороби серця на 12 % та інсульту — на 24 %.

• У довготривалій перспективі надлишкова вага та особ­ливо ожиріння призводять до появи метаболічного синдрому, діабету другого типу, цирозу печінки, апное (зупинки дихання уві сні), гіпертензії, кальцифікації коронарної артерії та хронічної серцевої недостатності [156].

І тут люди часто згадують про існування метаболічно здорових, а також струнких знайомих із високим тиском і рівнем холестерину. Мовляв, не досікуйтеся до ваги, он як буває. Метаболічно здорові люди з надлишковою вагою дійсно є. Їхні аналізи в порядку. Але дослідження упродовж двадцяти років понад 3000 метаболічно здорових жінок показало, що 84 % із них перестали такими бути. Буває і навпаки: людина худа, але тиск і холестерин зависокі. Тобто нормальна маса тіла не є абсолютною запорукою здоров’я.

Ха! Якби все було так просто і зводилося лише до маси тіла, то все давно було б добре. Ходили б усі собі худими та жили до 120 і більше. Але все складно, бо наш жировий обмін, тиск і вага значною мірою зумовлені спадковістю. Тому буває й таке, що людина все робить правильно, а здоров’я все одно не дуже. Хоча це радше виняток — набагато частіше буває навпаки. Що ж, якби ті худорлявці з високим холестерином вели ще й нездоровий спосіб життя, їх, може, давно і не було б. Тому не шукайте, як би ото спростувати медичні настанови за допомогою винятків. Краще прагніть пильнувати вагу змолоду, щоб зменшити ризики [157].

І тут сюрприз. Згадаймо про поняття крихкості, тобто старечості, коли людина стає кволою, напівпрозорою, тихою, і це — ненормальний перебіг восьмого чи дев’ятого десятка. Крихкість є передвісником смерті найближчими роками. Індекс маси тіла є сильним інформативним маркером крихкості. Люди, в яких ІМТ менший за 20, мають значні ризики померти протягом наступного року. Значні — це, за деякими даними, майже 60 %. І навпаки, ризик померти в людей, які в геть старшому віці мають ожиріння, тобто індекс маси тіла більший за 30, удвічі менший, ніж у їхніх стрункіших однолітків. Навіть якщо не враховувати такі небезпечні для життя випадки, як рак, куріння чи деменцію, які призводять до втрати ваги, низький індекс маси тіла завжди означає, що людина не їсть як слід (чи то не хоче, чи не має що) та недостатньо рухається. Знову ж таки, тому що немає сил, бажання, боляче й складно. Так чи так, але будь-­хто в старшому віці з ІМТ, меншим за 20, мало нагадує щасливого вгодованого котика чи лабрадора. А треба, щоб нагадувала / нагадував [158, 159].

Звісно, хочеться пожартувати, що головне — стрункими дотягнути до пенсії і відкласти на неї гроші, а далі хоч трава не рости — їстимемо тістечка. Насправді ні. Маса тіла в старшому віці (хоч фактично в будь-­якому) не убезпечує від смерті, а є лише дзеркалом нашого способу життя та психічного стану. Нам потрібні не так жирові запаси, як адекватний апетит, поживна повноцінна їжа та здатність її жувати і засвоювати, а ще — рух, який не дає м’язам танути. Всюди остогидлий здоровий спосіб життя, ну що ти зробиш!..