«Хороші» гени — це такі їхні алелі, що пов’язані з більшою тривалістю життя і меншою схильністю до певних хвороб. Цей вислів умовний і об’єднує варіанти різних генів: наприклад, певні гени переносника жирів кров’ю, ген переносника серотоніну крізь клітинні мембрани, інгібітори трипсину в легенях тощо. Такі гени пов’язані, наприклад, з нижчою ймовірністю розвитку пізньої хвороби Альцгеймера, меншою схильністю до депресивних станів і синдрому подразненого кишківника та більшою стійкістю до хронічного обструктивного захворювання легень відповідно.
Поняття «хороші» гени означає, що за цих умов цей ген може дати кращу якість життя, і межі наших можливостей визначає спадковість. Лише в цих межах ми можемо впливати своїм способом життя на його якість. Вище за голову не стрибнеш.
Крім цього, замало наявності певного алеля гена — він має бути активним. Як у тому анекдоті: «Якби він ще працював, ціни б йому не було».
У молодості та в середньому віці в загальному заліку чинників, що визначають тривалість життя, внесок генетики навряд чи перевищує третину, а водночас дві третини зумовлені середовищем і способом життя. Проте що далі за 50 років, то сильніша роль генетики. Без «хороших» генів до 100 чи хоча б до 80 років не дожити, бо від цього значно залежить ризик серцево-судинних хвороб і деменції. Але пам’ятайте, що навіть «добру» генетику вбиває поганий спосіб життя.
Що ми можемо зробити для себе, щоб не дати поганій спадковості вкоротити нам віку? Наприклад, можна діяти, як у бізнесі, тобто тверезо оцінити свої загрози, недоліки, можливості та переваги і визначитися, що ж робити з власним життям, аби завжди бути активними і при розумі. Є такий економічний термін SWOT-аналіз (S – strengthes, тобто сильні сторони; W — weaknesses, слабкі сторони; O — opportunities, можливості; T — threats, загрози). Ми ще його використовуватимемо, бо він зручний.
Припустімо, ваші батько і вуйко пили горілку, а якщо не пили, то важко гарували, і рано померли. «Хресний Зураб працював на розливі. Гени алкоголіка міцні і невразливі». Мама сильно те переживала, на старості втратила розум, багато балакала, в магазин саму її не відпускали, бо загубиться. А ви так не хочете. Однак у вас багато роботи, тому немає коли вникати в «цей ваш ЗСЖ»: тренуватися, салати нарізати і навіть спати. Але у вас висока зарплата, значна сила волі, є вміння делегувати справи та все гаразд із логікою.
Ваші ризики: спадковий алкоголізм і так званий зовнішній хаос у дитинстві.
Ваші слабкі сторони: раціон, брак руху і сну.
Сильні сторони: розум і усвідомлення своїх цілей та ризиків, здатність відмовитися від алкоголю.
Можливості: купувати готову здорову їжу, отримати консультацію щодо піклування про здоров’я чи навіть зменшити власне навантаження.
З хорошими генами і при грошах довго жити кожен дурень зможе. А ви спробуйте без них. Власне, це більшість із нас і намагається зробити [10].
Не полишаємо тему дурості.
(За рибу) гроші. Є такий вислів: «Дурні, бо бідні, й бідні, бо дурні». Я би сказала інакше: «Хворі, бо бідні, й бідні, бо хворі». Забезпечені люди хворіють менше та живуть довше (ви теж не здивовані?..). Гроші так чи так впливають на головні показники якості життя, серед яких: швидкість руху, твердість постави, фізична активність, зір, робота легень, концентрація фібриногену в крові[6], когнітивна функція (пам’ять, прийняття рішень, швидкість думок), емоційний добробут (відсутність симптомів депресії, задоволеність життям) та соціальне життя [11]. Це не магічний реалізм, а зв’язок між добробутом, способом життя і виробничими ризиками, життєвими гризотами та їх наслідками — здоров’ям. Коли ми хворіємо, або переживаємо психічний розлад, або не можемо впоратися зі стресом, то не спроможні заробляти на життя. Принаймні стільки, скільки треба. Замкнене коло, яке слід якомога скоріше розірвати. Як то кажуть, краще бути заможними і здоровими, ніж бідними та хворими.
Прикро нагадувати, ми ще й живемо в досить бідній країні, чиї порядки сприяють економічному зростанню так само, як жуйка тамує голод. А ще Україна восьмий рік захищає себе на війні з Росією. До того ж у нашій країні Пенсійний фонд поповнюється коштом сьогоденних платників податків, а не сформований із грошей, які кожен із нас за життя заробив, а фонд дбайливо вклав і примножив. Платників податків, себто працівників середнього віку, нині мало, а буде ще менше. Тому одночасно з виходом на пенсію зіпсоване важким середнім віком здоров’я українців і українок отримує ще один удар — бідність.
6
Фібриноген — це білок, що бере участь у згортанні крові. Зависокі показники фібриногену є маркерами ризику тромбоутворення, тобто потенційного інсульту чи інфаркту.