5. Важливими завданнями КпАП є охорона правопорядку та зміцнення законності. Правопорядок є певною системою суспільних відносин, які ґрунтуються на основі права й законності, реальним забезпеченням і реалізацією суб’єктивних прав, дотримання юридичних обов’язків усіма громадянами, посадовими особами, органами і організаціями. Правовий порядок відбиває корінне питання політики - питання державної влади як свідчення її реальності і здійснення, досягнення поставлених цілей. Під законністю в юридичній літературі розуміють неухильне виконання законів та інших нормативно-правових актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадськими організаціями. Це означає, що законність є обов’язковою для всіх елементів держави (органів законодавчої, виконавчої і судової влади, інших державних та недержавних утворень, громадян. Законність є умовою, яка забезпечує можливість безперешкодної реалізації прав громадян, громадських об’єднань на самовираження та вільний розвиток.
6. У коментованій статті наголошують на тому, що законодавство про адміністративні правопорушення повинне сприяти їх запобіганню. Правові засади запобігання вчиненню адміністративних правопорушень викладені у ст.6 КпАП.
7. Виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством досягається завдяки систематичній і цілеспрямованій діяльності державних органів та суспільних організацій щодо формування у людини правової свідомості та свідомого ставлення до додержання законів та інших нормативно-правових актів, поширення правових знань, формування правових переконань та правової культури, прищеплення навичок правомірної поведінки населенню.
Стаття 2. Законодавство України про адміністративні правопорушення
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
[Статтю 2 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2415-ІІІ від 17.05.2001 p.]
1. Законодавчу основу для прийняття актів, які регулюють питання адміністративної відповідальності, є Конституція України. У статтях, які зобов’язують громадян виконувати конституційні норми, приписи законодавчих та підзаконних актів щодо захисту батьківщини, охорони громадського порядку, природи, культурної спадщини, власності тощо містяться вимоги та обов’язки, які реалізуються шляхом встановлення та застосування юридичної, зокрема адміністративної відповідальності.
2. Основним джерелом норм, які встановлюють адміністративну відповідальність, є Кодекс України про адміністративні правопорушення. Паралельно з ним діють Митний, Лісовий, Повітряний кодекси; закони України «Про надзвичайний стан», «Про охорону державного кордону», «Про боротьбу з корупцією» «Про державну податкову службу в Україні», «Про ветеринарну медицину», «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» та інші, які містять норми, якими встановлюється адміністративна відповідальність. Усі разом вони становлять законодавство про адміністративні правопорушення. Так, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про боротьбу з корупцією» встановлює адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь особою, уповноваженою на виконання функцій держави, якщо вони не містять складу злочину, у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У пункті 12 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» надано право органам державної податкової служби України застосовувати до платників податків, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до установ банків, що не подали відповідним органам державної податкової служби в установлений законом строк повідомлень про закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 35 Закону України «Про ветеринарну медицину» встановлена відповідальність у формі штрафу за: порушення ветеринарно-санітарних правил, інструкцій щодо профілактики та ліквідації інфекційних хвороб тварин - у розмірі від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; невиконання заходів щодо карантину тварин або інших карантинних обмежень - у розмірі від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; переміщення через митний кордон без обов’язкового проведення ветеринарно-санітарної експертизи підконтрольних ветеринарному нагляду об’єктів - у розмірі від двадцяти п’яти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізацію ввезених на територію України продукції тваринного і рослинного походження, кормів для тварин, що не пройшли в Україні ветеринарно-санітарної експертизи, - у розмірі від двадцяти п’яти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з вилученням такої продукції та кормів; реалізацію на території України ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини, не зареєстрованих в Україні, - у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з вилученням таких засобів, кормів та кормових добавок відповідно до закону; ухилення від пред’явлення або непред’явлення тварин для проведення ветеринарного огляду, обов’язкових заходів (дослідження, щеплення, обробки) щодо профілактики хвороб тварин, а також незабезпечення надійної фіксації тварин для проведення огляду (заходів) - у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виготовлення харчових продуктів із сировини тваринного походження, забороненої для використання, зокрема’ з м’яса трупів тварин, уражених електричним струмом, отруєних хімікатами, утоплених, а також вимушено забитих (дорізаних), що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, тощо - у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з вилученням таких харчових продуктів відповідно до закону; ухилення від обов’язкової ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження - у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; надання власником (уповноваженою особою) торговельних об’єктів дозволу на реалізацію тварин і продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, - у розмірі від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ухилення від виконання або неналежне виконання приписів державних інспекторів ветеринарної медицини - у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» визначає, що підприємства, їх об’єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, так само, хто є замовником у будівництві або поєднує функції замовника і підрядчика, несе відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п’ятдесяти відсотків вартості цих робіт; передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об’єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвер