- порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме: порушення правил полювання і рибальства;
- порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог;
- порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на залізничному транспорті, а саме викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід на залізничних коліях у невстановлених місцях;
- порушення правил користування засобами залізничного транспорту;
- порушення правил користування засобами морського транспорту;
- порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах (частини 1, 3, 5 ст. 116 КпАП);
- викидання за борт річкового або маломірного судна сміття або інших предметів;
- порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден, а також куріння у невстановлених місцях на річкових суднах;
- порушення правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден;
- порушення правил користування засобами авто- та електротранспорту;
- порушення правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (частини 3, 4, 5 ст. 133і КпАП);
- провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу;
- безквитковий проїзд;
- знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів.
Якщо особа не оспорює допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то вона сплачує штраф. Порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої звітності. Зразок квитанції розробляється міністерствами і відомствами, посадові особи яких мають право накладати стягнення на місці.
Законом встановлюється, що можливі й інші випадки, коли штраф накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
Якщо ж особа не сплачує штраф на місці або оспорює його, то здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення відбувається в загальному порядку.
Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу
Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
При сплаті правопорушником штрафу, він зазначає відповідних нестатків та обмежень матеріального характеру, тобто досягається певна мета адміністративного стягнення та адміністративної відповідальності.
Адміністративно-процесуальна діяльність здійснюється виключно з конкретних справ, для реалізації конкретних матеріальних норм, на підставі конкретних адміністративно-процесуальних норм. Отож, аби адміністративно-процесуальна діяльність була дієвою, потрібен так би мовити «звіт про виконану роботу», тобто певний результат адміністративного провадження. Таким «звітом» є відмітка про виконання, що ставиться на постанові про накладення штрафу. Така постанова з відміткою повертається органу (посадовій особі), який виніс постанову. Вона реєструється у відповідному журналі і зберігається органом, що розглядав справу про адміністративне правопорушення. Також цим органом ведеться облік осіб, що були притягнуті до адміністративної відповідальності.
Глава 28 Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета
Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета
Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем.
[У статтю 311 внесено зміни згідно із Законом України № 148/96-ВР від 25.04.96 p.]
[У статтю 311 внесено зміни згідно із Законом України № 2056-ІІІ від 19.10.2000 p.]
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилучені за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат з реалізації вилученого предмета.
Виходячи зі ст. 28 КпАП, рішення щодо оплатного вилучення таких предметів приймає суд. Оплатне вилучення можливе лише до:
1) предметів, що стали знаряддям вчинення адміністративного правопорушення;
2) предметів, що стали безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.