Продукти харчування, що не мають супровідної документації, визнані непридатними для вживання як їжа людям і є санітарно-епідемічно безпечними, згідно з відповідними рішеннями санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служб (якщо продукти походять з країн, територія яких є благополучною епізоотично) можуть бути безоплатно передані на корм тваринам.
Конфісковані алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці. Конфісковані тютюнові вироби підлягають знищенню. Знищення (утилізація) майна проводиться у присутності членів комісії, яка утворюється з представників органа державної виконавчої служби, митного органа, органа державної податкової служби та фінансового органа.
Вилучена неякісна продукція, яка є непридатною для переробки, підлягає знищенню шляхом спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної або іншої обробки відповідно до вимог законодавства. За фактом знищення (утилізації) неякісної та небезпечної продукції складається акт встановленою Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 p., № 985 формою.
Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей
Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову.
[У статтю 316 внесено зміни згідно із Законом Української РСР № 1255-ХІІ від 25.06.91 p.]
[У статтю 316 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є кінцевим результатом, досягнення якого - завдання адміністративно-процесуальної діяльності. Фактом, що підтверджує виконання цього завдання, є відмітка про виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей, яка ставиться на постанові. Така постанова з відміткою про виконання направляється органу, який виніс постанову, тобто до суду. В суді ця постанова прикріплюється до справи про адміністративне правопорушення, щодо якої вона винесена, реєструється згідно із вимогами наказу Держсудадміністрації України «Про затвердження тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» № 20 від 17.02.2005 р.
Справа про адміністративне правопорушення реєструється в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення та в алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення. В алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення відображаються дані про кожну особу, щодо якої надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення.
Після цього справа передається в архів суду.
Глава 30 Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права
Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права
Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини другої статті 222 цього Кодексу. Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується начальником Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступниками, капітаном річкового порту.
[Частину другу статті 317 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2686-ІІІ від 13.09.2001 p.]
Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими особами органів мисливського господарства.
[У статтю 317 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-ХІ від 03.04.86 p.; Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.]
Позбавлення прав - це обмеження правосуб’єктності громадянина в адміністративному порядку за адміністративні проступки. Якщо громадянин неправильно використовує надане йому право, грубо або систематично порушує порядок користування цим правом, орган державного управління тимчасово позбавляє його цього права. КпАП передбачено два види позбавлення спеціального права: 1) право керування; 2) право полювання. Позбавлення спеціального права як адміністративне стягнення - див. коментар до ст. ЗО КпАП.
Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується начальником або заступником начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командиром або заступником командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби.