Выбрать главу

Заява про скорочення строку позбавлення спеціального права (керування транспортним засобом чи річковим маломірним судном, полювання тощо) реєструється в обліково-статистичній картці на справу про скорочення строку позбавлення спеціального права та в алфавітному покажчику справ про адміністративні правопорушення. В алфавітний покажчик справ про адміністративні правопорушення вноситься запис про кожну особу, стосовно якої розглядається таке клопотання.

Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права

Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а також у разі його скорочення відповідно до статті 320 цього Кодексу особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції.

[У статтю 321 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 1369-ХІІ від 29.07.91 p., № 1818-ХІІ від 15.11.91 p.]

У провадженні у справах про адміністративні правопорушення строк позбавлення спеціального права обчислюється роками, місяцями або днями. За загальним правилом постанова про позбавлення спеціального права підлягає виконанню з моменту її винесення. Особи, щодо яких винесена така постанова, вважаються позбавленими спеціального права з моменту винесення постанови уповноваженим на те органом. Саме з цього моменту починає обчислюватися зазначений у постанові строк.

У випадку, коли документ, що посвідчує спеціальне право, був вилучений або зданий примусово (у разі ухилення особи від здачі документа), то строк починає обчислюватися з дня здачі.

Примусове вилучення документа здійснюється органами, що перелічені у ст. 317 КпАП, тобто органами, що виконують постанову про позбавлення спеціального права (це: начальник або заступник начальника відділу, відділення, управління дорожньої міліції, командир або заступник дорожньо-патрульної служби; начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітани річкового порту; органи, що здійснюють державний нагляд за дотриманням правил полювання).

Вилучені документи зберігаються органом (посадовою особою), що їх вилучив. Після закінчення призначеного строку, зазначеного в постанові, документи повертаються володільцеві. Якщо строк був скорочений органом, який наклав стягнення, на підставі клопотання громадської організації чи трудового колективу за сумлінне ставлення до праці і зразкову поведінку правопорушника, то документи видаються по закінченню цього строку.

Водій транспортного засобу отримує вилучене посвідчення водія лише після перевірки знань правил дорожнього руху, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1094, у визначеному порядку.

Порядок отримання вилучених документів (посвідчення водія, посвідчення, диплому, посвідчення мисливця) регулюється відповідними актами Міністерства внутрішніх справ та Міністерства транспорту України.

Глава 31 Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт

Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправ­них робіт

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.

[У частину першу статті 322 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.