Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства
У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п’ятнадцять діб.
[У статтю 325 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]
[У статті 325 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]
За вчинення адміністративного правопорушення у вигляді дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого ставлення до громадян та інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян можливе таке покарання, як виправні роботи на строк від одного до двох місяців. Постанову про накладення такого виду адміністративного стягнення виносить суд. Контролює виконання цієї постанови інспекція виправних робіт. У разі, якщо інспекцією встановлений факт ухилення порушника від відбування виправних робіт, складаються матеріали і направляються на розгляд судді, що виніс постанову. В матеріалах зазначається невідбутий строк виправних робіт. Розглянувши матеріали, суддя виносить постанову, де адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт замінює: 1) штрафом від 3 до 7 неоподаткованих мінімумів громадян, або 2) адміністративним арештом. Строк адміністративного арешту обчислюється: один день арешту дорівнює трьом дням виправних робіт. Максимальний строк адміністративного арешту - 15 діб.
Глава 32 Провадження по виконанню постанови про застосування адміністративного арешту
Стаття 326. Виконання постанови про застосування адміністративного арешту
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
[У статті 326 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]
Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень. Він є найбільш суворим з усіх видів адміністративних стягнень. Це стягнення використовується тільки в альтернативних санкціях (наприклад, ст. 44, ст. 173, ч. 3 ст. 178, ст. 185, ст. 185-1, ч. 1 ст. 185-3 КпАП). Призначається адміністративний арешт тільки судом (суддею) на термін до 15 діб. Не можна його застосовувати:
1) до вагітних жінок;
2) жінок, що мають дітей віком до 12 років;
3) до осіб, які не досягли 18 років;
4) до інвалідів першої і другої груп.
Постанова, винесена судом (суддею), виконується негайно після її винесення. Виконують її органи внутрішніх справ. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) є остаточною і оскарженню не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України. Особа, щодо якої розглядається справа, повинна бути обов’язково присутньою. В іншому випадку, ОВС здійснюють примусове доставлення особи, що оформляється або рапортом працівника ОВС, або протоколом, або відповідною постановою.
ОВС (міліція) діють на підставі закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. та інших нормативно-правових актів. Одним із основних завдань міліції є: охорона і забезпечення громадського порядку і адміністративних стягнень; запобігання правопорушенням та їх припинення. До складу місцевої міліції входять спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту. Саме в таких спеціальних приймальниках і відбувається строк адміністративного арешту особи, щодо якої винесена відповідна постанова.