його наздоганяли. Але він не помітив під ногами невелику черепаху, яка щосили прагнула
забратися у нього з дороги. Він спіткнувся об неї і розтягся на землі. Піднявши голову, він
побачив, що Марсі і Скіп вже закрили ковпак Сема. А через секунду він заціпенів від жаху:
ящурохід зник! І раптом на землю лягла ще одна тінь - така величезна, що вона поглинула
птеранодонів. Карпентер обернувся на бік і побачив космічний корабель - він опускався на
рівнину, немов якийсь позаземний хмарочос. У ту ж мить з його верхньої частини вилетіли
три веселкових промені. "ПФФФТ! ПФФФТ! ПФФФТ!" І всі три птеранодона зникли.
Хмарочос незграбно приземлився, відкрив люки розміром з парадний під'їзд і викинув
трап шириною з тротуар П'ятої авеню. З люка по трапу рушила Підмога. Карпентер поглянув
в інший бік і побачив, що Сем знову з'явився на тому самому місці, де зник. Ковпак
відкинувся, і з кабіни з’явилися Марсі і Скіп в клубах голубуватого диму.
Карпентер зрозумів, що відбулося, і в думках назавжди розпрощався з двадцять другим
століттям.
Діти підбігли до нього в той момент, коли командувач Підмогою виступив перед
фронтом свого війська. Воно складалося з шести здоровенних марсіан в пурпурних тогах, з
суворими обличчями і розпилювачами в руках. Командир був ще здоровеннішим, в ще більш
пурпурній тозі, з ще суворішим обличчям, а в руці у нього було щось на зразок чарівної
палички, які бувають лише у фей. Він окинув Карпентера недобрим поглядом, потім таким
16
же недобрим поглядом окинув обох дітей. Діти допомогли Карпентеру звестися на ноги. Не
те щоб він фізично потребував допомоги - просто він був приголомшений стрімкою зміною
подій і трохи розгубився. Марсі плакала. - Ми не навмисне зламали Сема, містере Карпентер,
- ковтаючи слова від хвилювання, говорила вона.- Але, щоб врятувати вам життя,
залишалося тільки одне - стрибнути назад на чотири дні, дві години, шістнадцять хвилин і
три і три чверті секунди, пробратися на борт корабля викрадачів і дати радіограму Космічній
поліції. Інакше вони не достигли б вчасно. Я повідомила їх, що ви потрапили в біду і щоб у
них були напоготові веселкомети. А потім, якраз коли ми хотіли повернутися в сьогодення, у
Сема зламався часовий двигун, і Скіпу довелося його лагодити, а потім Сем все одно
перегорів. Пробачите нас, будь-ласка, містере Карпентер! Тепер ви більше ніколи не зможете
повернутися в 79.062.156 рік, і побачити міс Сендз, і...
Карпентер поплескав її по плечу. - Нічого, крихітко. Все гаразд. Ви правильно зробили,
і я вами пишаюся. Він захоплено покрутив головою. - Це ж треба було все так точно
розрахувати! Усмішка пробилася крізь сльози, і сльози висохли. - Я... я ж непогано рахую,
містере Карпентер. - А перемикач ввімкнув я! - втрутився Скіп. - І часовий двигун полагодив
теж я, коли він зламався! Карпентер усміхнувся. - Знаю, Скіпе. Ви обидва просто генії.
Він повернувся до рослого марсіанина з чарівною паличкою в руках і помітив, що той
вже вдягав у вуха сережки.
- Я вважаю, що такий же зобов'язаний вам, як і Марсі зі Скіпом, - сказав Карпентер.- І я
вельми вдячний. А зараз мені, боюся, доведеться просити вас ще про одну допомогу - узяти
мене з собою на Марс. Мій ящурохід перегорів, і відремонтувати його можуть тільки
фахівці, і лише в надзвичайно науковій майстерні зі всіма особливими пристосуваннями. З
цього виходить, що я позбавлений будь-якої можливості зв'язатися з часом, з якого я сюди
прибув, або в нього повернутися.
- Моє ім'я Гаутор, - сказав здоровенний марсіанин і повернувся до Марсі.- Виклади
мені зі всією стислістю, на яку ти здатна, все, що відбулося починаючи з твого прибуття на
цю планету і до цього моменту. Марсі покорилася. - Так що ви бачите, сер, - закінчила вона, -
допомагаючи Скіпу і мені, містер Карпентер опинився в дуже важкому становищі.
Повернутися до свого часу він не може, вижити в цьому часі - теж. Ми просто змушені узяти
його з собою на Марс, і все.
Гаутор нічого не відповів. Він недбалим жестом підняв свою чарівну паличку,
спрямував її на лежачий корабель викрадачів і повернув рукоятку. Паличка зажевріла
яскравими зеленими і синіми вогнями. Через декілька секунд з хмарочоса вилетів веселковий
сніп вогню, впав на корабель викрадачів, і з кораблем відбулося те ж, що і з трьома
птеранодонами. Гаутор обернувся до своїх людей. - Проводіть дітей на борт поліцейського