і мені не зовсім зрозуміло, як це ви можете тут так вільно рухатися, а тим більше лазити он
по тому дереву.
- А, розумію, містере Карпентер -відповіла Марсі.- Це цілком справедливе зауваження.
Але ви, очевидно, оцінюєте по Марсу майбутнього і так само очевидно, що він сильно
відрізняється від Марса сучасного. Я вважаю... я вважаю, за 79.062.156 років багато що
могло змінитися. Ну, гаразд. Загалом, містере Карпентер, в наш з Скіпом час на Марсі
приблизно така ж сила тяжіння, як і на цій планеті. Бачте, багато століть тому наші інженери
штучно збільшили існуючу тоді силу тяжіння, щоб наша атмосфера більше не розсіювалася в
міжпланетному просторі. І подальші покоління пристосувалися до збільшеної сили тяжіння.
Це розсіяло ваше занепокоєння, містере Карпентер? Йому довелося признатися, що так.
- А прізвище у вас є? - запитав він. - Ні, містере Карпентер. Колись у марсіан були
прізвища, але з введенням десентименталізації цей звичай вийшов з вжитку. Але перш ніж
ми продовжимо розмову, містере Карпентер, я хотіла б подякувати вам за наш порятунок.
Це... це було дуже благородно з вашого боку. - До ваших послуг, - відповів Карпентер,
- боюся тільки, що якщо ми і далі будемо так тут стирчати, мені доведеться знову вас від
когось рятувати, та і себе також. Давайте все троє заліземо до Сема в кабіну - там безпечно.
Домовилися? Він підійшов до трицератанка, схопився на його морду (корпус) і протягнув
руку дівчинці. Колі вона піднялася слід за ним, він допоміг їй піднятися в кабіну водія. - Там,
за сидіннями, невеликі дверцята, - сказав він.- За нею каюта; лізь туди і влаштовуйся як
вдома. Там є стіл, стільці і ліжко і ще шафа з різними смачними штуками. Загалом всі
зручності. Але не встигла Марсі підійти до дверей, як звідкись зверху пролунав дивний
3
свист. Вона поглянула в небо і її обличчя миттево зблідло. - Це вони, - прошепотіла вона.
- Вони нас вже знайшли! І тут Карпентер побачив темні крилаті силуети птеранодонів. Їх
було два і вони знижувалися на трицератанк подібно до ланки доісторичних
бомбардувальників.
Схопівши Скіпа за руку, він утягнув його на морду Сема, штовхнув в кабіну поряд з
сестрою і наказав: - Швидко в каюту! Потім стрибнув у водійське сидіння і закрив ковпак. І
саме вчасно: перший птеранодон був вже так близько, що його правий елерон дряпнув по
гофрованому головному гребеню Сема, а другий своїм фюзеляжем зачепив спину
ящурохода. Дві пари реактивних двигунів залишили за собою дві пари вихлопних струменів.
II.
Карпентер так і підскочив в своєму сидінні. Елерони? Фюзеляж? Реактівні двигуни?
Птеранодони? Він включив захисне поле ящурохода, встановивши його так, щоб воно
простягалося на півметра назовні від броні, потім включив другу передачу. Птеранодони
кружляли високо в небі. - Марсі, - покликав він, - підійди сюди на хвилиночку, будь-ласка.
Вона нахилилася через його плечі і її яскраво-жовте волосся залоскотало його щоку.
- Так, містере Карпентер? - Коли ти побачила птеранодонів, ти сказала: "Вони нас вже
знайшли!" Що ти мала на увазі? - Це не птеранодони, містере Карпентер. Я, правда, не знаю,
що таке птеранодони, але це не вони. Це ті, хто нас викрав, на списаних військових літаках.
Можливо, ці літаки і схожі на птеранодонів - я не знаю. Вони викрали нас зі Скіпом з
підготовчої школи Технологічного інституту канонізації Великого Марса і тримають в
очікуванні викупу. Земля - їх притулок. Їх троє: Роул, Фрітад і Холмер. Один з них,
очевидно, залишився на кораблі. Карпентер промовчав. Марс 2156 року був смурною,
пустельною планетою, де не було майже нічого, окрім каменів, піску і вітру. Його населення
складалося з декількох тисяч упертих колоністів із Землі, що не відступали ні перед якими
труднощами і декількох сотень тисяч таких же упертих марсіан. Перші жили в атмосферних
куполах, другі, якщо не рахувати тих небагатьох, хто одружився або вийшов заміж за когось
з колоністів, - в глибоких печерах, де ще можна було добути кисень. Проте розкопки, які в
двадцять першому столітті вело тут Позаземне археологічне товариство, дійсно принесли
безперечні докази того, що понад сімдесят мільйонів років тому на планеті існувала
супертехнологічна цивілізація, подібна нинішній земній. І звичайно, було природньо
припустити, що такій цивілізації були доступні міжпланетні перельоти. А раз так, то Земля,