скаржитися не доводиться. Правда, наша технічна розпуста обійшлася нам не дешево, зате
завдяки ньому ми отримали і дещо корисне. Подорожі в часі, наприклад. Або міжпланетні
польоти. У цей момент асфальтодробилці, мабуть, трапився особливо-міцний шматок
асфальту, і до того ж, судячи з немислимих звуків, якими вона вибухнула, всередині у неї
щось зламалося. Дівчинка присунулася до Карпентера.
- Не бійся, крихітко. Тут боятися нікого - через наше захисне поле не проб'ється навіть
ціла армія ящурів. - А чому ви звете мене крихтою, містере Карпентер? У нас так називається
сухий і жорсткий маленький шматочок хліба. Він розсміявся. Звуки, що доносилися з-за меж
захисного поля, стали слабкішими і затихли вдалині - мабуть, ящір попрямував в інший бік.
- На Землі це теж називається крихтою, але нічого образливого тут немає. Річ не в
цьому. Крихітками у нас ще називають дівчат, які нам подобаються.
Наступило мовчання. Потім Марсі запитала: - А у вас є дівчина, містере Карпентер?
- Та загалом немає. Я б так сказав: є одна, але її я, образно виражаючись, обожнюю
здалека. - Не схоже, щоб вам від цього була багато радості. А хто вона така?
- Моя головна помічниця в Північноамериканському палеонтологічному товаристві, де
я працюю, міс Сендз. Її звуть Елейн, але я ніколи не називаю її ім’я. Вона наглядає за тим,
щоб я нічого не забув, коли вирушаю в минуле, і встановлює перед стартом час і місце по
часоскопу. А потім вона і ще один мій помічник, Пітер Детрайтес, чергують, готові прийти
мені на допомогу, якщо я перешлю їм банку консервованої зайчатини. Розумієш, це наш
сигнал лиха. Банка якраз такого розміру, що її може перекинути в часі палеонтохід. А заєць в
нашій мові асоціюється зі страхом. - А чому ви обожнюєте її здалека, містере Карпентер?
- Розумієш, - задумливо відповів Карпентер, - міс Сендз - це тобі не проста дівчина,
вона не така, як всі. Вона холодна, байдужа - як богиня, розумієш? Втім, навряд чи ти можеш
9
це зрозуміти. Загалом з такою богинею просто не можна поводитися так само, як із
звичайними дівчатами. З нею треба знати своє місце - обожнювати її здалека і покірливо
чекати, коли їй надумається над тобою змилуватися. Я... я до того її обожнюю, що при ній
зовсім боюся і втрачаю дар мови. Можливо, потім, коли я познайомлюся з нею ближче,
справа піде інакше. Поки що я знайомий з нею три місяці.
Він замовк. Сережки-балакалки у вухах Марсі блиснули в світлі вогнища - вона
повернула голову і ласкаво поглянула на нього. - В чому справа, містере Карпентер?
Заснули? - Просто задумався. Якщо вже на те пішло, три місяці - не так вже мало. За цей час
цілком можна зрозуміти, полюбить коли-небудь тебе дівчина чи ні. Міс Сендз ніколи мене
не полюбить - тепер я точно знаю. Вона навіть не погляне на мене зайвий раз без особливої
потреби, двох слів мені не скаже, хіба що це надзвичайно потрібно. Отже якщо навіть я
вирішу, що досить обожнювати її здалека, зберуся з силами і зізнаюся їй в почуттях, вона,
ймовірно, тільки розсердиться і прожене мене геть.
- Ну, не зовсім же вона божевільна, містере Карпентер! - обурилася Марсі.- Не може
цього бути. Як їй не соромно? - Ні, Марсі, ти нічого не розумієш. Хіба може такій красуні
сподобатися нікому непотрібний пройдисвіт на зразок мене? - Нічого собі пройдисвіт, і до
того ж нікому непотрібний! Знаєте, містере Карпентер, по-моєму, ви просто не знаєтеся на
жінках. Та якщо ви скажете їй, що її кохаєта, вона кинеться вам на шию ось побачите!
- Ти романтик, Марсі. У справжньому житті так не буває. Він встав. - Ну гаразд,
панночко, не знаю, як ви, а я втомився. Закінчимо на цьому?
- Якщо хочете, містере Карпентер. Вона вже спала, коли він нагнувся, щоб укрити її
ковдрою. Якийсь час він стояв, дивлячись на неї. Вона обернулася набік, і відсвіт полум’я
впав на коротко підстрижене яскраво-жовте волосся у неї на шиї, забарвивши його в
золотаво-червоний колір.
Йому згадалися весняні поля, усіяні жовтцями, і тепле чисте сонце, що сповіщає про те,
що настав росяний ранок... Поглянувши, чи добре влаштований Скіп, він підійшов
до виходу з печери і виглянув назовні. Як тільки тиранозавр віддалився, зі своїх укриттів
повилазили більш дрібні істоти, що ховалися. Карпентер розгледів химерні контури
декількох орнитоподів; біля пальмового гаю він помітив нерухомого анкілозавра; він чув, як