15. Проценко Іван Петрович, 29 р., хлібороб, бідняк. 1923 року позбавлений виборчого права.
16. Проценко Кость Трохимович, 31 р., хлібороб, бідняк. 1923 року позбавлений виборчого права.
17. Проценко Олександр. Москалі називали його «известным бандитом».
18. Рак Семен Васильович, 38 р., хлібороб, бідняк. 1923 року позбавлений виборчого права.
19. Рак Семен Лукич, 25 р., хлібороб, середняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
20. Романча Оникій Пилипович, 24 р., до 1917 р. служив у волосному управлінні, середняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
21. Самохвал Петро Карпович, 23 р., хлібороб, бідняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
22. Самохвал Федір Карпович, 27 р., хлібороб, бідняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
23. Токовенко Микита Оверкович, хлібороб, «секретар у Василя Чучупаки». Москалі називали Микиту «известным бандитом». Діяв принаймні до літа 1921 року.
24. Токовенко Петро Оверкович, хлібороб, бідняк. Закатований червоними 1920 року у рідному селі. Похований на цвинтарі у Мельниках біля могили Василя Чучупака.
25. Токовенко Пилип Оверкович, 20 р., до 1917 р. навчався в школах, хлібороб, бідняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
26. Токовенко Трохим Євтропович, 27 р., хлібороб, бідняк. 1923 року позбавлений виборчого права.
27. Холод Митрофан Степанович, 31 р., хлібороб, бідняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
28. Холод Харитон Максимович, 25 р., хлібороб, бідняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
29. Хоменко Євдоким.
30. Цикало Пилип Опанасович, 26 р., хлібороб, бідняк. 1923 року позбавлений виборчого права.
31. Чілі Андрій Касянович, 24 р., до 1917 р. служив у волосному управлінні, хлібороб, бідняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права.
32. Чілі Мусій Петрович, 43 р., середняк. 1923 року позбавлений виборчого права.
33. Чучупак Автоном Юхимович, священик. Убитий більшовиками.
34. Чучупак Василь Степанович, 1894 р. н., вчитель, отаман. Загинув 12 квітня 1920 року.
35. Чучупак Гнат Юхимович, 20 р., до 1917 р. навчався в школах, хлібороб. 1923 року позбавлений виборчого права. Помер від туберкульозу.
36. Чучупак Дем’ян Степанович, 5.10.1902 р., до 1917 р. навчався в школах, хлібороб. 1923 року позбавлений виборчого права. Помер 1992 року в Рівному.
37. Чучупак Михайло Юхимович, 43 р., хлібороб, бідняк. Не амністований. 1923 року позбавлений виборчого права. Помер під час Голодомору 1933 року.
38. Чучупак Олекса Степанович, народився після 1894 р., вчитель, отаман.
39. Чучупак Петро Степанович, 1885 р. н., вчитель, отаман. Загинув у квітні 1920 року.
40. Чучупак Семен Юхимович, учитель, член Холодноярського повстанкому. Загинув 1921 року.
41. Чучупак Степан Григорович, 1861 р. н. Батько братів Петра, Ореста, Василя, Олексія і Дем’яна. Помер 1943 року.
Підготували Роман Коваль і Юрій Ляшко
5. Неповний список козаків і старшин полку гайдамаків Холодного Яру з м. Кам’янки, Лубенців, Матвіївки, Коханівки та інших холодноярських сіл
БЕЗРУКАВИЙ Порфир Антонович (1900, с. Лубенці Чигиринського пов. Київської губ., тепер Кам’янського р-ну Черкаської обл. — близько 1950). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. 1921 року, ймовірно, піддався на «амністію». Працював лісником у Кам’янському державному лісовому господарстві.
БЕСПАЛИЙ Григорій Євтухович (? с. Матвіївка Чигиринського пов. Київської губ, тепер Чигиринського р-ну Черкаської обл. — 1919). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Арештований червоними і додому не повернувся.
БЕСПАЛИЙ Ларіон Онихватович (1900, с. Матвіївка — 1973). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. В лісі перебував короткий час. Пізніше став членом комуністичної партії. Учасник 2-ї Світової війни на боці червоних.
БЕСПАЛИЙ Порфир Онихватович (? с. Матвіївка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
БИК Іван Мелетійович (1900/1901, с. Завадівка Черкаського пов. Київської губ., тепер с. Жаботин Кам’янського р-ну Черкаської обл. — 1980, с. Завадівка). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
Брав участь у боях (1919–1923). Довго переховувався в околицях рідного села. 1927 року був заарештований органами ҐПУ. Понад три роки провів у Кременчуцькій в’язниці. Під час німецької окупації заарештований жандармерією як учасник антинімецького повстання 1918 року. Був підданий екзекуції шомполами. Під час побиття співав гімн України «Ще не вмерла Україна». Після закінчення Другої світової війни повернувся до рідного села. Працював у сільському господарстві. Похований у рідному селі.
БІГАН Іван Максимович (1894, с. Куликівка, тепер Кам’янського р-ну Черкаської обл. — 1964, с. Куликівка). Козак полку гайдамаків Холодного Яру (від 1919). Служив у сотні Прокопа Пономаренка. За неперевіреними даними, був «амністований» 1921 чи 1922 року. Повернувся у рідне село. Працював на різних роботах у сільському господарстві.
БОБОШКО Іван Микитович (1881, с. Жаботин Черкаського пов. Київської губ., тепер Кам’янського р-ну Черкаської обл. — 1937? с. Жаботин). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Арештований 1937 року і розстріляний.
БОБОШКО Петро Микитович (1878, с. Жаботин — 1960, с. Жаботин). Допомагав гайдамакам Холодного Яру продуктами.
БОЧКА Іван (? с. Красносілка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
ВДОВЕНКО Адам (? с. Трушівці — після 1943). Козак полку гайдамаків Холодного Яру. Староста с. Трушівці (1941–1944).
ВІЩАНСЬКИЙ Олександр Павлович (1888, с. Тимошівка —?). Козак 2-го куреня Холодноярської бригади.
ГЕРАСИМЕНКО Іван (? с. Матвіївка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
ГОНЧАРЕНКО Семен Карпович (? с. Матвіївка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
ГОРБЕНКО Гнат Минович (? с. Пруси Черкаського пов. Київської губ, тепер с. Михайлівка Кам’янського р-ну Черкаської обл. — ?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
ГРУШЕНКО Кіндрат Софонович (? с. Матвіївка —?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
ДРИЖЕНКО Марія Пилипівна (1878, с. Олянине Кам’янського р-ну — після 21.7.1937). Козачка полку гайдамаків Холодного Яру (1919). Переховувала партизанів загонів Василя Кваші та Ларіона Загороднього (1920, 1921). 1930 року виселена разом з дітьми і чоловіком Трохимом Матвійовичем Дриженком, якого обвинуватили, що він «шпигун Петлюри», в Архангельську губернію, звідки втекли додому.
ДРОБОТ Онуфрій Мефодійович (? с. Головківка Чигиринського пов. Київської губ., тепер Чигиринського р-ну Черкаської обл. — ?). Козак полку гайдамаків Холодного Яру.
ЗАЇЧЕНКО Параска Родіонівна. Козачка полку гайдамаків Холодного Яру. Дружина холодноярського сотника Семена Галайди.
ЗАЇЧЕНКО (ГАЛАЙДА) Семен Ксенофонтович (1898, м. Кам’янка Чигиринського пов. Київської губ., тепер Черкаської обл. — ?). Сотник полку гайдамаків Холодного Яру. Прозвали Галайдою ще в дитинстві, через те що не тримався дому. Мати Федора лаяла його, що уникає домашньої роботи, десь тиняється. На кутку, де вони жили, був бродячий пес Галайда. Федора Зайченко спересердя казала синові: «Доки ти бродитимеш, як оцей Галайда?!» Сусідські діти підхопили, і прізвисько прилипло до Семена.
Мав шість братів і сестру. Чекісти хотіли розстріляти родину, але врятував брат Омелян, червоноармієць, що якраз повернувся поранений із «польського» фронту. Галайда — учасник багатьох бойових акцій, зокрема і розгрому «китайського полку» під Кам’янкою, боїв в Холодному Яру, Івангороді та інших.