Выбрать главу

Інтелігенція!

Повставше селянство кличе тебе до останнього бою!

Подай же руку козакові І серце чистеє подай, І іменем святим Христовим Ми обновим наш тихий край.

Хай живе могутня повстанська армія!

Хай живе Українська Народня Республіка!

Окружний повстанський комітет

м. Чигирин

8 вересня 1920 року

ДАПО, ф. р-2048, оп. 2, спр. 154, арк. 144.

Особливості мови документа збережено.

6. «Брати-селяни!». Звернення Окружного повстанського комітету

Документ № 32
БРАТИ СЕЛЯНЕ!

Вже три роки, як вся Украіна конає в крівавих муках тяжкоі боротьби, за своє власне самостійне життя. Украінський нарід, скинувши царське та панське ярмо, приступив до утворення своєі держави, Народноі Республіки. Але на цьому шляху він зустрів великі перешкоди, з боку московського народу. Починаючи від самих запеклих чорносотенців монархистів і кінчаючи самими лівими соціялістами, як большовики-комуністи, всі вони з самого початку революціі і по цей час хотіли і хотять за всяку ціну знищити навіть саму ідею відродження Украінського Народу. Коли Украінський Нарід хотів виявити свою волю через своіх представників в установчих Зборах, то в той час московські большовики комуністи лавою посунули на Украіну і до Установчих Зборів обраних представників не допустили. Ті насильства, те безладдя і та цілковита руіна, котру утворили у нас большевики, і викликала прихід на Украіну німців, при допомозі котрих поміщиками була розігнана Центральна Рада і утворена гетьманщина. В той мент, коли Украіна переживала страшні часи, коли німецькі юнкера та гетьманські палачі немилосердно катували селянство та робітництво, а також гноіли в тюрмах всю украінську інтелігенцію, тоді большовики не йшли визволяти украінський трудовий нарід з гетьманськоі неволі. Ні! В той час Лєнін та Троцький (Бронштейн) прислали до гетьмана на переговори Раковського та Мануільского, котрі мали заключити з гетьманом мировий договір.

А коли украінський нарід повстав одностайно на заклик Директоріі та головного отамана Петлюри і гетьманське та німецьке панування в одну мить було знесено, то большовики-комуністи знов посунули на Украіну зі своіми чрезвичайками і зі своіми грабіжницькими Установами. Панування комуністів довели украінське населення до повстання і знов таки викликали прихід других грабіжників Деникинців. Деникин, котрий ніс украінському населенню вічне рабство з царем на чолі та з ярмом на шиі, був також вигнаний за межі Украіни украінськими повстанцями. Коли майже вся Украіна була звільнена від деникинськоі дикоі орди, тоді непрохані гості комуністи знов ще більшою навалою посунули на Украіну, нібито визволяти украінське населення від деникинщини. І от цей останній прихід комуністів ясно показав, і кожному, навіть сліпому, стало видно як вони визволяють Украіну і як вони за неі пеклуються. Комуністи обіцяли мир, а крім фронтовоі війни, утворили ще й горожанську війну.

Вони роз'єднали на два табори селянство, а також і робітництво. Вони обіцяли привезти на Украіну мануфактуру, гас, сіль, ріжні машини і т.п., але чи бачили хоч московський трьох копійочний лапоть, привезений комуністами. Ні цього ще ви не побачите, щоб вам необхідні речі привозили з московщини. На украінське селянство комуністи накладають велику «развьорстку». Селяне дають: хліб, скот, коні, свині, вівці, кури, гуси, яйця, масло і багато инших продуктів і худоби. І куди це все відправляється і хто його поідає? Ясно, що відправляється все це в москівщину і ідять його комисари, комисарчики, чрезвичайщики та инші дармоіди, котрі робить не хотять та й утворюють для себе «комуну». І селянин, котрий день і ніч працює, аби прохарчити свою сімью, котрий ціле літо гне спину 18 годин в добу, він ніколи не баче ні курятини, ні масла ні яєць. Він, крім хліба без соли, через дорожнечу, утворену комуністами, нічого неможе дістати. Крім цеі «развьорстки», комуністи вивозять з Украіни що попало, де які не були склепи, всі відправлені в московщину. Туди вивозять вугілля, залізо, сіль, плуги, молотілки й инші господарські машини, корови й коні і навіть майно, награбоване у скринях наших жінок, і все це в москівщині роздається комисарчикам та доброволцям червоноармійцям. Вивозять також медікаменти, і наші хорі залишаються без всякоі лікарськоі допомоги. За місць цього всього москалі на Украіну присилають цілі потяги голодних агітаторів, цілі потяги комуністичноі літератури, цілі міліони мішочників та спекулянтів і безліч «карательних отрядів» для заспокоєння селянства.

По комуністичному виходить, що правда може бути лише тоді, коли украінці своім трудом будуть харчувати всіх московських, жидівських, латишських та китайських дармоідів.

Комуністи мобілізують наших людей і відправляють іх без зброі аж до Сібіру, і наші мобілізовані примушені кинути свій рідний край в великій небезпеці і іхати захищати Сібір для комуністів.

Багато наших мобілізованих побачили і зрозуміли, для чого іх мобілізували і за який комуністичний рай іх посилають битися, поприходили до дому. Перша мобілізація на Украіні комуністів провалилася. Вони мають надію об'явити другу мобілізацію. Але можна зпевненістью наперед сказати, що на другу селяне зовсім не підуть.

От же селяне! Ви бачили і пережили на своій шкурі багато непроханих гостей-чужинців: і гетьманців, і німців, і деникінців і комуністів. Всі вони лише багато обіцяли і нічого не дали. Нарешті прийшов час, коли кожен украінець повинен зрозуміти, що ніхто нізвідки і нічого йому не принесе, а коли прийде, то й останнє забере, Украінський селяни і робітник зможе лише тоі спокійно працювати і споживати все те що він придбав, коли на Украіні буде нечужа, А СВОЯ АРМІЯ і коли Украіна буде САМОСТІЙНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ.

Селяне! Ваше щастя, ваша доля в ваших руках. Пора проснутись! Бо далі буде пізно, проспите все! Зараз по всій Украіні вибухли повстання проти комуністів; разом з тим загорілось огнище в Холодному Яру. Тут зібрались вірні сини Украіни — гайдамаки, котрі зійшлись задля чесного виконання заповіту великого пророка нашого Т. Шевченка. Отже, хто почуває себе громадянином землі української, той повинен без всяких вагань вступити в наші ряди нечекаючи, поки його комуністи заберуть проти нас або поки ми будемо мобілізувати. Час дуже серьозний, легковісить не можна.

Годі бути байдужими до справи. Байдужість і нерішучість нас губить. У чужинців порятунку шукати немає чого, треба кувати свою рідну, міцну як скеля дісціпліновану Украінську армію, то це єдине, що зможе спасти нас від всяких окупантів.

ВСІ ДО ЗБРОІ!

ХАЙ ЖИВЕ МОГУТНЯ ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ!

ХАЙ ЖИВЕ УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА!

Вересень 1920 р.

Украінський Окружний Повстанський Комітет

м. Чигирин

З фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею.

7. «До зброї!». Відозва Окружного повстанського комітету до українців, мобілізованих у Червону армію, із закликом приєднатись до повстанців. Вересень 1920 р

Документ № 33
До зброї!

Московські більшовики-комуністи призвали вас в червону армію нібито на захист революції, на захист прав народних. Але чи в дійсності це так? Ні. Це неправда. Ганебна брехня. Коли ви краще придивитесь до їхньої роботи, то вам ясно стане, що московські комуністи своїми брудними руками заплямували і революцію, і навіть саму ідею соціалізму.

Які ж ви народні права будете захищати в червоній армії? Хіба ті, що допоможете москалям та жидам грабувати свій рідний край. Палити села, котрі повстають проти московської неволі. Здіймати останню полатану сорочку із своєї убогої, всіма обкраденої матері України. Ні, ви цього не повинні робити, хоч вас на це призвали… Кожен із вас мусить зрозуміти, що комуністи боряться проти самостійної України, проти того, що нам дороге і що нам необхідне в житті. За що український народ в кривавій боротьбі віддав життя багатьох своїх найкращих синів.