Одяг, як і його відсутність, були важливими зовнішніми символами і мали велетенське внутрішнє значення, як-от у йогінів чи в суфіїв. Зміна звичного одягу на лахміття жебрака знаменувала перехід з одного стану свідомості в інший. Одяг зберігає в собі енергетику — благодать чи прокляття її власника: чи то правителя, чи то святого, чи то страченого. Зміна одягу — зміна особистості. Вперше одяг страченого виникає, коли молодшому сину туси, спадає на думку відвідати дім катів з бажанням побачити їхні таємниці: «Одяг висів на окремих жердинах. …Він звисав так тихо, ніби тут, стоячи, спали багато людей. …виднілися слабкі сліди крові, які вже почорніли. …Я …приготувався побачити… якесь висохле обличчя… Навіть коли Соднам Г’ялцен відважно накинув на себе одне з тих убрань, нічого не сталося», хоча, за визначенням маленького ката, «цей одяг — незвичайний, його залишили люди, що померли на страті, тож у ньому живуть їхні душі». Нічого і не могло статися, оскільки відбулися тільки зовнішні зміни: він набув чоловічої зрілості, шаленіли червоні маки, сталося перше вбивство і зрушилася земля від землетрусу, бо «Дурень зазвичай не може ні кохати, ні ненавидіти, тому бачить тільки голі факти. Завдяки цьому його душа, яку так легко поранити, перебуває у відносно безпечній позиції». Наступного разу мотив одягу виникає, коли молодший син, фактично своїми діями довівши право на престол, і втрачає його, зрозумівши, що жадає стати правителем, йому зраджує дружина: «…а решта вбрання в кімнаті, що мала фіолетово-чорні сліди крові на своїх шиях, закачалася в повітрі, ніби й дійсно в них мешкали чиїсь душі. Мене охопило нестримне бажання вдягти це вбрання, і я не відмовився від свого наміру… Хоча в цьому вбранні я почувався стиснутим, ніби мене хтось міцно обійняв…» Тобто стан правителя в уявленні родичів і підлеглих не вкладається і в його уявлення про справедливого владника — г'єлпо чи туси, і він уже став на інший шлях. З позиції розумних він — божевільний, став розумним і знову впав у божевілля. Проте набутий досвід змінив його внутрішньо, надав йому здатності бачити і передбачати, але не подарував можливості змінювати власну свідомість і розповідати про це.
Алай закоханий у рідну землю, її кожний клаптик, тому такими щемними постають останні рядки роману: «О Небо, якщо дійсно існує переродження душ, то дозволь мені наступного разу знову народитися в цьому місці! Я люблю це прекрасне місце!» І він доклав і докладає чимало зусиль, щоб відкрити один із найцікавіших образів Тибету, майже незнайомий сучасному українському читачеві.
Олена Огнева
Інформація видавця
ББК 84(5КИТ)
А45
Серія «Карта світу» заснована у 2010 році
Alai
RED POPPIES
Переклад з китайської Надії Кірносової
Післямова, примітки Олени Огнєвої
Художник-оформлювач Я. К. Казаненко
Алай.
А45 Коли курява спаде: роман / Алай; пер. з кит. Н. А. Кірносової; післям., прим. О. Д. Огнєвої; худож.-оформлювач Я. К. Казаченко. — Харків: Фоліо, 2016. — 443 с. — (Карта світу).
ISBN 978-966-03-5083-0 (Карта світу).
ISBN 978-966-03-7534-5.
ББК 84(5КИТ)
Red Poppies — Copyright © Alai
All rights reserved
This editions published by arrangement through China Written Works Copyright Society,
E-maiclass="underline" wenzhuxie@126.com
«狼图腾» - 著作权所有 © 姜戎）
版权所有.
本书由中国文字著作杈协会代理，邮箱: wenzhuxie@126.com
© Н. А. Кірносова, переклад українською, 2016
© О. Д. Огнеєва, післямова, примітки, 2016
© Я. К. Казаченко, художнє оформлення, 2016
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2010
ISBN 978-966-03-5083-0 (Карта світу)
ISBN 978-966-03-7534-5
Зміст
РОЗДІЛ І
1. Дикі дрозди • 3
2. «Шарі» • 13
3. Санг’є Дролма • 19
4. Дорогий гість • 28
РОЗДІЛ II
5. Квіти в серці • 40
6. Убивство • 55
7. Великий землетрус • 69
РОЗДІЛ III
8. Білий сон • 83
9. Хвороба • 90
10. Гелук — нова релігійна течія • 98
11. Срібло • 105
РОЗДІЛ IV
12. Гості • 115
13. Жінка • 118
14. Людські голови • 130
15. Втрачені ліки • 136
16. Коли вуха квітнуть • 142
17. Макова війна • 147
РОЗДІЛ V
18. Язик • 157