Sherman (Paul D.), Colour Vision in the Nineteenth Century: the Young-Helmholtz-Maxwell Theory, Cambridge, 1981.
Westphal (John), Colour: a Philosophical Introduction, 2e éd., Londres, 1991.
Wittgenstein (Ludwig), Bemerkungen über die Farben, Francfort-surle-Main, 1979.
Zuppiroli (Libero) et al., Traité des couleurs, Lausanne, 2001.
Історія і теорія мистецтва
Albers (Josef), L’Interaction des couleurs, nouv. éd., Paris, 2008.
Aumont (Jacques), Introduction à la couleur : des discours aux images, Paris, 1994.
Brusatin (Manlio), Storia dei colori, 2e éd., Turin, 1983 (trad. fr. : Histoire des couleurs, Paris, 1986).
Dittmann (Lorenz), Farbgestaltung und Farbtheorie in der abendländischen Malerei, Stuttgart, 1987.
Hall (Marcia B.), Color and Meaning. Practice and Theory in Renaissance Painting, Cambridge (Mass.), 1992.
Imdahl (Max), Farbe. Kunsttheoretische Reflexionen in Frankreich, Munich, 1987.
Itten (Johannes), Kunst der Farbe, 4e éd., Ravensburg, 1961.
Kandinsky (Wassily), Ueber das Geistige in der Kunst, Munich, 1912 (trad. fr. : Du spirituel dans l’art, Paris, 1962).
Le Rider (Jacques), Les Couleurs et les Mots, Paris, 1997.
Lichtenstein (Jacqueline), La Couleur éloquente. Rhétorique et peinture à l’âge classique, Paris, 1989.
Roque (Georges), Art et science de la couleur. Chevreul et les peintres de Delacroix à l’abstraction, 2e éd., Paris, 2009.
Rubens contre Poussin. La querelle du coloris dans la peinture française à la fin du xviie siècle, exposition, Arras, 2004.
Teyssèdre (Bernard), Roger de Piles et les Débats sur le coloris au siècle de Louis XIV, Paris, 1957.
Хронологічна канва, що стосується історій у цій книжці
17 червня 1947 – народився в Парижі.
1947–1956 – дитинство на Монмартрі, на самій маківці пагорба, де була аптека моєї матері.
Липень 1948 – Джино Барталі вдруге перемагає в перегонах «Тур де Франс».
1950–2010 – літні канікули та відпустки на північному узбережжі Бретані: курорт Ле Валь-Андре (Кот-д’Армор),
Весна 1951 – справа Пастуро–Карруж: остаточний розрив між моїм батьком і Андре Бретоном.
1952–1956 – час від часу граюся в майстерні художника Марселя Жана, біля підніжжя Монмартру.
1954 – перші відвідини Лувру. Пристаю до скаутів.
Літо 1955 – п’ять днів невпинно переглядаю в кінотеатрі стрічку Річарда Торпа «Айвенго». Пристрасно захоплююся Середньовіччям на все життя.
1957–1997 – канікули й численні відвідини маленького нормандського села Сент-Сенер-ле-Жере (Орн).
1 жовтня 1957 – початок навчання в ліцеї Мішле, що у Ванві.
1958–1960 – мої перші «хроматичні примхи»: історія з жовтим велосипедом, історія з темно-синім блейзером.
Весна 1960 – перше знайомство з геральдикою: в ліцеї вчитель малювання дає завдання перемалювати вітраж із гербом 1500 року.
1960–1965 – захоплення юності: кольори, геральдика, шахи, спорт, зокрема легка атлетика.
1965–1968 – підготовчі класи в ліцеї Генріха IV.
1968–1972 – навчання в Національній школі хартій. Дисертація на тему геральдичного бестіарію доби Середньовіччя. Перші кроки з усебічного вивчення історії кольорів.
1972–1982 – робота доглядачем у Кабінеті медалей і старожитностей Національної бібліотеки Франції: світ нумізматики, доволі бідно споряджений кольорами.
1974–1975 – військова служба. П’ять тижнів у навчальній частині в Провансі: перше й єдине контактування з національним стягом-триколором. Відтак одинадцять місяців роботи в Музеї армії в Будинку інвалідів як «науковий співробітник» у рамках строкової служби. У бібліотеці музею, де я працюю вечорами, хоча туди практично ніхто не заходить, пишу першу свою розвідку «Повсякденне життя за часів лицарів Круглого столу» (Вид-во «Ашетт»).
1977 – вихід першої статті про історію кольорів у Середні віки.
1979 – «Трактат з геральдики» (Вид-во «Пікар»).
Грудень 1980 – перша подорож до США: сильне розчарування.
1982 – обраний науковим керівником у Практичній школі вищих досліджень. За двадцять вісім років викладання половина моїх семінарів була присвячена історії та символіці кольорів; інша половина – історії тварин.
1991 – «Диявольська матерія. Історія смужок і смугастих тканин» (Вид-во «Сей»).
1992 – «Словник кольорів нашого часу. Сучасна символіка і суспільство» (Вид-во «Боннетон»).
1996 – відвідини виставки Вермеєра в Гаазі.
1998 – «Ісус у майстерні фарбаря. Кольори і фарби в середньовічній Європі» (Вид-во «Леопар д’ор »).
2000 – «Синій. Історія одного кольору» (Вид-во «Сей»).
2009 – «Чорний. Історія одного кольору» (Вид-во «Сей»).
Подяки
Ця книжка – збірник спогадів; вони спираються на мій персональний досвід, пережиті історії, також на свідчення та роздуми від першої особи. Але це також і плід численних дискусій, обмінів думками та ідеями з рідними, друзями, учнями й колегами, що точилися впродовж десятиліть. Дякую всім, хто став учасником цієї «гри кольорів» і терпів мої пошуки, нав’язливі захоплення та хроматичні примхи за майже ціле півстоліття.