Обом я друг, тож я їх не судитиму
І ворогом не буду з них ні одному.
Цього — вважаю мудрим, а того — люблю.
Плутон
Так і того, за чим прийшов, не здійсниш ти?
Діоніс
Якщо ж я вирок висловлю?
Плутон
Тоді бери,
Кого обрав, щоб твій прихід немарним був.
Діоніс
Будь щастен, друже! Ви ж мене послухайте.
Прийшов я по поета.
Евріпід
А навіщо він?
Діоніс
Щоб, місто врятувавши, нам свята справлять.
1420 —Того із вас, хто місту кориснішу дасть
Пораду, я з собою звідси виведу,
Скажіть, по-перше, про Алківіада ви
Якої думки? Місто аж заслабло ним.
Евріпід
Що ж місто думає про нього?
Діоніс
Як-то що?
Бажає, і ненавидить, і прагне знов.
А ви ж якої думки, розкажіть мені.
Евріпід
Тих не терплю я громадян, хто гається
Допомагать вітчизні й швидко шкодить їй,
Собі — встигає, а для міста — ніколи.
Діоніс
1430 Чудово, Посейдоне!
(До Есхіла).
Ти що думаєш?
Есхіл
Не слід у місті левеня виховувать,
Хто ж виховав — корися злому норову.
Діоніс
Спаситель Зевс! Не знаю, що й казати вже:
Один говорить мудро, другий — мудро теж.
То ще одну хай кожен думку висловить —
У чому ви рятунок міста бачите?
Евріпід
Я знаю й хочу розказать.
Діоніс
Кажи мерщій.
Евріпід
Як Клеокріту крила дать Кінесія,
То понесе їх вітер понад хвилями.
Діоніс
1440 От був би сміх! Та що ж на думці маєш ти?
Евріпід
В морських боях, узявши глеки з оцетом,
Вони б ним очі ворогам забризкали.
Діоніс
Ні, кращий спосіб порятунку нам порадь!
Евріпід
«Коли невірне матимем за вірне ми,
А вірне — за невірне…»
Діоніс
Як? Не втямлю я.
Кажи ясніше, та не так по-вченому.
Евріпід
Як громадянам, що тепер їм віримо,
Не довіряти, а кого не слухали,
Послухати, то, може, і врятуємось.
1450 Якщо з нещасть ми досі не вилазили,
Чи не рятунок — навпаки чинити нам?
Діоніс
Чудово, Паламеде, мудра голово!
Чи сам ти, чи Кефісофонт надумав це?
Евріпід
Я сам, Кефісофонт лиш щодо оцету.
Діоніс
(до Есхіла)
А ти? Що скажеш?
Есхіл
Спершу дай-но відповідь:
Хто в нас керує містом? Гідні люди?
Діоніс
Де!
Вони в зневазі!
Есхіл
А в пошані наволоч?
Діоніс
Не дуже, та виходить мимоволі так.
Есхіл
То хто ж і як рятунок тій державі дасть,
і4бо що ні Кожух, ні свита не підходить їй?
Діоніс
Придумай щось, коли на землю хочеш ти.
Есхіл
Я там усе сказав би, тут — не хочу я.
Діоніс
Та ні, ти зараз добру дай пораду нам.
Есхіл
Нехай чужу вважають землю власною,
Свою ж цінують нарівні з ворожою, —
Дохід в морях побачать, а в доходах — зло!
Діоніс
Та всі ж доходи проковтне суддя один!
Плутон
Ну, то вирішуй!
Діоніс
Ось моє вам рішення:
Того візьму я, що душа вподобала.
Евріпід
1470 Згадай богів, якими сам поклявся ти
Вернуть мене додому, — щирим другом будь!
Діоніс
«Язик мій клявся», та обрав Есхіла я.
Евріпід
Що ти зробив, мерзенний чоловіче?
Діоніс
Що?
Есхіла визнав переможцем. Чом не так?
Евріпід
Вчинив підлоту й сміло в очі дивишся?
Діоніс
Де ж тут підлота? Й глядачі так думають.
Евріпід
То ти мерцем, безсовісний, лишиш мене?
Діоніс
Хто знає, чи життя і смерть — не все одно,
А жити — це як пити, вмерти — спать лягти?
Плутон
1480 Зайдіть в мій дім, Есхіле й Діоніс!