23. Притани — члени однієї з 10 секцій, що обиралася в кожній з 10 філ (на які поділялися Афіни) і керували по черзі народними зборами. Кожна філа обирала раду з 50 членів (буле), вищого адміністративного органу Афін.
44. «…де посвячено!» — Перед будь-якою громадською справою (в даному випадку перед народними зборами) був звичай приносити богам жертву за її успіх, а кров'ю жертовної тварини скроплювали місце зібрання.
61. Од володаря — тобто від персидського царя. Арістофан у карикатурному світлі показує заходи афінської дипломатії будь-що заручитися у війні зі Спартою підтримкою іноземних держав, зокрема могутньої Персії.
100. Деякі вчені вбачають у цьому рядку пародіювання перської мови, інші твердять, що йдеться про справжню, хоча трохи й перекручену, персидську фразу, якої смисл такий: «Мудрий Ксеркс — афінському народу (привіт)». Персидським царем був тоді не Ксеркс, а Артаксеркс (465–424 рр. до н. е.).
130. Драхма — аттична монета, яка дорівнювала 6 оболам.
146. Синові Сіталка Садоку було надано афінське громадянство, тому далі мова йде про аттичні ковбаси — традиційне частування в дні Апатурій — осіннього свята, під час якого афіняни заносили в списки громадян своїх дітей.
149. Урочиста присяга супроводилась узливанням на честь богів.
162. Афінські матроси-гребці одержували по одному оболу на день, отже, вони були б незадоволені, якби платня фракійцям була більшою.
181. Марафонська битва (490 р. до н. е.), в якій грецькі гопліти перемогли персів, була для Арістофана символом сили афінської демократії, а марафонські бійці уявлялись втіленням фізичного й морального здоров'я.
186. В оригіналі тонка гра слів, бо грецьке слово «спонде» означає і «узливання з приводу замирення», і саме «замирення», «мирний договір».
196. Нектар і амбросія — за уявленнями стародавніх греків, напій і їжа богів.
197. Пайок триденний — продовольча норма ополченця, призваного на військову службу.
241-279. Дікеополь з родиною відзначає свято Сільських або Малих Діонісіїв. Кошик з первістками сільськогосподарських плодів і фал — символ родючості — були обов'язковими атрибутами цього свята.
350. Парнеський вугіль — вугіль, виготовлений з лісу, що вкривав схили гірського кряжу Парнесу неподалік від Афін.
378. Натяк на комедію «Вавилоняни», в якій Арістофан виступив на захист афінських союзників, жорстоко експлуатованих правлячими колами Афінської держави. На її постановці в часи Великих Діонісіїв були присутні делегації союзників. Клеон, роздратований нападами на його адресу, обвинуватив Арістофана у підриванні авторитету Афін серед союзників.
384. На судові процеси в Афінах обвинувачені приходили одягнені якнайнужденніше в супроводі заплаканої родини, щоб викликати співчуття у суддів.
394. Наступні рядки відкривають серію глузливих виступів Арістофана проти Евріпіда, що завершуються в комедії «Жаби».
411. Евріпід неодноразово зображав у своїх творах обдертих і кульгавих жебраків. Далі Арістофан дає перелік деяких героїв трагедій Евріпіда.
525. Арістофан гумористично тлумачить виникнення Пелопоннеської війни: вона виникла за жінок легкої поведінки.
546. Трієрархи — найбагатші афінські громадяни, які зобов'язані були на власні кошти оснащувати військові кораблі.
602 і далі. — Тизамени, Гіппархідопідлії… Герешотеодори, Діо-мейхвальки — презирливі імена-епітети, вигадані Арістофаном для означення тих, які під приводом важливих місій уникали військової служби.
609-612. Імена членів хору ахарнян, так звані говорячі назви вуглярів. Так, Марілад означає «жаринка», Прінід — «дубок» і т. д.
628. В часи Арістофана комедіограф був не тільки автором, а й постановником своїх п'єс.
637. Фіалковінцеві — традиційний епітет Афін. Фіалки — улюблені квіти афінян.
724. Лепрейські батоги — батоги, виготовлені в селищі Лепри, яке славилось шкіряними виробами.
728. У Стародавній Греції був звичай записувати важливі повідомлення на кам'яних стовпах (стелах) і виставляти на видних місцях для загального відома.
760. У 427 р. під час Пелопоннеської війни афіняни окупували острів Міною поблизу Мегар, багатий на солончаки.
860. Культ Геракла в Беотії був дуже поширений, тому що Фіви вважалися місцем його народження.
880. Вугри з Копайського озера в Беотії високо цінувалися на ринках Греції.
893. Пародія на сцену з «Алкестіди» Евріпіда, в якій цар Адмет прощається з вмираючою дружиною.
901. Фалерські горшки — горшки, виготовлені в місті Фалері (Фалероні), недалеко від Афін. Керамічна продукція була однією з основних галузей промисловості та експорту афінян.