Еагр — афінський трагічний актор, за свідченням античних схоліастів (коментаторів), особливо вдалася йому роль у трагедії Софокла «Ніоба» («Оси», 579).
Еак — суддя в царстві мертвих; у Арістофана для гумористичного ефекту — воротар Плутона («Жаби», 464 і далі).
Еватл — син Кефісодема, модний афінський оратор, вихованець софістів («Ахарняни», 710; «Оси», 592).
Евбея — великий острів в Егейському морі на схід від Аттіки («Хмари», 211; «Оси», 715).
Евергід — грецьке чоловіче ім’я («Оси», 234).
Евполід — афінський комедіограф V ст. до н. е., разом з Кратіном і Арістофаном належить до трійці класичних представників староаттічної комедії («Хмари», 553).
Евріклей — афінський оратор і ритор часів Пелопоннеської війни («Оси», 1019).
Евріпід (бл. 484–406 pp. до н. е.) — великий давньогрецький драматург. З 90 п’єс Евріпіда збереглося 19, з яких найбільш відомі: «Медея», «Іпполіт», «Алкестіда», «Іфігенія в Тавріді», «Електра», «Орест» та інші. Евріпід знижує врочисто піднесений стиль трагедії, вводить в неї інтригу, елементи комізму, виводить на сцену звичайних людей з їх пристрастями і вадами, своєрідно інтерпретує міфи, з яких черпав сюжети для своїх трагедій («Ахарняни», 894; «Хмари», 1371. 1377; «Мир», 148; «Лісістрата», 283. 385), один з головних персонажів комедії «Жаби».
Еврот — річка в Лаконії, на її берегах стояла Спарта («Лісістрата», 1327. 1331).
Евтімен — афінський архонт у 437 р. до н. е. («Ахарняни», 66).
Евфемій — афінський політик демократичного табору («Оси», 599).
Евхарід — торговець городиною («Оси», 680).
Егейські скелі —скелі Егейського моря («Жаби», 667).
Егіна — острів у Саронській затоці, між Аттікою і Пелопоннесом, предмет суперечки між Афінами і Спартою, база контрабандистів під час Пелопоннеської війни («Ахарняни», 653; «Оси», 122; «Жаби», 363).
Едіп — син Лая та Іокасти, фіванський цар, який ненароком убив свого батька, не знаючи, хто він такий, та одружився із своєю матір’ю. Коли виявилося, що він батьковбивця і кровозмісник, Едіп осліпив себе і пішов з Фів на добровільне вигнання («Жаби», 1182).
Езоп — славетний напівлегендарний грецький байкар VI ст. до н. є. («Оси», 566. 1259. 1401. 1446; «Мир», 130).
Екбатана (Екбатани) — столиця Мідії, літня резиденція персидських царів («Оси», 1143).
Ексони або Ексонський дем — аттічний дем, з якого походив Лахет («Оси», 895).
Електра — дочка Агамемнона і Клітемнестри, сестра Ореста («Хмари», 534).
Елімній — місто на Евбеї («Мир», 1128).
Еллада — назва Стародавньої Греції («Лісістрата», 546. 576; «Мир», 93. 270. 611; «Жаби», 724, 1284).
Емпуса — міфічне страховище, Баба Яга давньогрецьких казок («Жаби», 293. 305).
Еол — бог вітрів, однойменна трагедія Евріпіда («Жаби», 863).
Епідавр — місто у північно-східній частині Пелепоннесу з храмом Асклепія («Жаби», 364).
Ерас о нід — один з афінських стратегів, після блискучої перемоги афінського флоту над спартанським при Аргінузьких островах у 406 р. до н. е. страчений разом з іншими за те, що нібито не рятував афінських моряків, кораблі яких були потоплені («Жаби», 1196).
Ергасіон — ім’я хлібороба, досл. «трудяга» (Оси», 1201).
Ерікс — син поета Філоксена («Жаби», 934).
Еріннії або Евменіди — богині помсти («Лісістрата», 825).
Ерот — син Ареса і Афродіти, бог кохання («Ахарняни», 991; «Лісістрата», 573).
Есхіл (525–456 pp. до н. е.) — великий давньогрецький драматург, «батько трагедії» (Енгельс); з 90 його п’єс до нас дійшли у повному вигляді 7: «Благальниці», «Перси», «Семеро проти Фів», «Прометей закутий» та трилогія «Орестея», яка складається з трагедій: «Агамемнон», «Хоефори», «Евменіди». Твори Есхіла відзначаються глибиною думки і гостротою проблематики, врочистим стилем і монументальністю образів, з яких особливо популярним став образ Прометея («Ахарняни», 10; «Хмари», 1365–1366). Есхіл виведений Арістофаном як один з головних персонажів комедії «Жаби».
Есхін — син Селла, чванливий афінянин («Оси», 326. 459. 1220. 1243).
Есхінад — грецьке чоловіче ім’я («Мир», 1154).
Ефес — багатолюдне торгове місто на західному узбережжі Малої Азії, славне храмом богині Артеміди, є одним із семи чудес світу («Хмари», 598).
Ефудіон — грецький атлет, який, хоч і літня людина, переміг Асконда («Оси», 1190. 1383).
Ехі н ська бухта — бухта міста Ехінунта у Фессалії, недалеко від Фермопіл («Лісістрата», 1189).