Євкрат — афінський стратег у часи Пелопоннеської війни, запідозрюваний у зраді («Лісістрата», 103).
Єлена — дочка Леди і Зевса, дружина спартанського царя Менелая; через неї розгорілася Троянська війна («Лісістрата», 156).
Єхидна — міфічна потвора, напівжінка, напівзмія, яка породила різні дивовижні страховища — Кербера, Хімеру, Лернейську гідру, Скіллу та інші («Жаби», 473).
Жукова гавань (по-грецьки «Канфарос») — одна з трьох гаваней порту Пірей («Мир», 145).
Закінф — острів в Іонійському морі біля західного побережжя Пелопоннесу («Лісістрата», 414).
Зевс (Зевес) — грецький верховний бог, цар богів і людей, бог неба і метеорологічних явищ, його ім’ям греки божилися (згадується у кожній комедії Арістофана).
Іакх — божество, яке входило до складу елевсінської трійці богів: Деметра — Кора — Іакх («Жаби», 316. 325–326. 342).
І да — гора на о. Кріті, що вважалася місцем народження Зевса («Жаби», 1356).
Іей — епітет Аполлона («Лісістрата», 1308).
Іолай — фіванський міфічний герой, друг і помічник Геракла («Ахарняни», 867).
Іно — дочка Кадма і Гармонії, дружина Афаманта, яка, рятуючись від розлюченого чоловіка, кинулась у море і стала морським божеством — Левкотеєю. Про її трагічну долю написав славнозвісну п’єсу Евріпід («Ахарняни», 434; «Оси», 1414).
Іон — драматург і ліричний поет V ст. до н. е. з острова Хіоса, особливо популярний був його дифірамб «Ранкова зірка», («Мир», 835).
Іонійці — одне з грецьких племен. Іонійцями перси узагальнено називали всіх греків («Ахарняни», 104; «Мир», 46).
Іофонт — син Софокла, драматург, який писав трагедії з допомогою батька («Жаби», 73. 78).
Ісменій — ім’я беотійця («Ахарняни», 954).
Ісменія — жіноче ім’я, поширене у Фівах («Лісістрата», 714).
1стм — корінфський перешийок між середньою Грецією та Пелопоннесом. На ньому відбувалися Істмійські ігри на честь бога морів Посейдона («Мир», 880).
Ітака — острів в Іонійському морі, батьківщина Одіссея («Оси», 185).
Кадм — син фінікійського царя Агенора, міфічний засновник Фів («Жаби», 1225).
Каістрій — річка в Малій Азії («Ахарняни», 68).
Каллій — представник афінської «золотої молоді». Арістофан для насмішки називає його сином Гіппоблуда замість Гіппократа («Жаби», 428).
Каліппід — чоловіче ім’я («Хмари», 64).
Калоніка — грецьке жіноче ім’я («Лісістрата», 6).
Камарина — місто на південному узбережжі Сіцілії («Ахарняни», 606).
Кардопіон — чоловіче ім’я («Оси», 1178).
Каріст — місто на о. Евбеї («Лісістрата», 1075).
Карія — країна на південно-західному узбережжі Малої Азії («Жаби», 1302).
Каркін — давньогрецький драматург V ст. до н. е., його сини були акторами і трагічними поетами («Хмари», 1261; «Оси», 1502. 1512; «Мир», 783. 863).
Кастор і Полідевк, інакше Діоскури (або Тіндаріди) — сини Зевса і Леди, з яких перший був смертний, а другий безсмертний. Після смерті Кастора Зевс дозволив, щоб брати проводили один день на небі, другий — у підземному царстві. Їх культ особливо був популярний у Спарті («Мир», 215; «Лісістрата», 206).
Кекроп — міфічний засновник Афін, нижня частина його тіла була зміїна. Кекропове місто — Афіни («Хмари», 302; «Оси», 438).
Келей — міфічний цар міста Елевсіна, уславленого Елевсінськими містеріями («Ахарняни», 55).
Кентаври — в давньогрецькій міфології дивовижні істоти — напівлюди, напівконі, які заселяли підгір’я Фессалії. Переможені міфічним племенем лапіфів були вщент перебиті («Хмари», 346; «Жаби», 39).
Керамік — передмістя Афін, гончарський квартал («Жаби», 129. 1094).
Кербер (Цербер) — жахливий триголовий пес з гадюками на шиї, що охороняв вхід у підземне царство («Мир», 344; «Жаби», 111. 187. 467).
Кесіра — афінська багата і претензійна дама, узагальнено — людина, яка звикла жити в розкоші («Хмари», 47.800).
Кесірій — син Кесіри («Ахарняни», 614).
Кефісофонт — друг і помічник Евріпіда в музичному оформленні («Жаби», 944, 1408. 1453).
Кікід — ліричний поет, автор дифірамбів — гімнів на честь Діоніса («Хмари», 985).
Кікінна — аттічний дем («Хмари», 134. 210).
Кіклобор (досл. «той, що пожирав все») — бурхливий струмок в Аттіці («Ахарняни», 381).