Донощикам з'являтись — заборонено,
Підлиз усяких — це також стосується.
Стовпа ще треба вбити з договором тим, —
Ось тут найкраще, — щоб усяк читати міг.
(Заходить у дім).
Появляється мегарець з двома дівчатками.
Мегарець
Вітай, афінський ринку, наша радосте!
730 Cтуживсь я за тобою, мов за матір'ю.
(До дівчаток).
Ну, ворушіться, кляті, ну, бідо моя!
Скрізь нишпорте, мо', кусень хліба знайдете.
А покрутіть-но, поміркуйте шлунками,
Чи вас продати, чи морити голодом?
Дівчата
Продай, продай нас!
Мегарець
Я й сам не проти, та чи є купець такий,
Що вас придбав би на здорову голову?
Є спосіб! По-мегарськи піддурю його:
Як поросят продам вас. Лиш копитця ті
740 Вдівайте хутко, щоб одразу бачили,
Що мати ваша — це свиня, й не будь-яка.
А вернетесь додому — на той раз уже,
Клянусь Гермесом, з голоду попухнете.
Ще рильця поросячі надягніть собі.
Тепер до міха, гайда!
Зодягає двох дівчаток і саджає їх у мішок.
Та кричіть-но там
На ціле горло, рохкайте і хрюкайте,
Як поросята під ножем на вівтарі.
А я гукну тим часом Дікеополя.
Гей, купиш поросяток, Дікеополе?
З дому виходить Дікеополь.
Дікеополь
750 Ти хто, мегарець?
Мегарець
Так. Поторгувать прийшов.
Дікеополь
Ну як там справи?
Мегарець
Добре. Голодуємо.
Дікеополь
(дивиться на міх)
Не зла музика. Ще й флейтист би здався тут
А, крім голодування, що ще робите?
Мегарець
Та так, усяке… Ось як я ішов сюди,
В мегарській раді всі ламали голови
Над тим, як би то швидше місто знищити.
Дікеополь
Полегшає вам скоро.
Мегарець
Та пора б уже.
Дікеополь
Такі-то справи… Ну, а хліб почім у вас?
Мегарець
В нас хліб дорогоцінний, як боги самі.
Дікеополь
760 А сіль тут маєш?
Мегарець
Сіль? Вона ж у вас тепер.
Дікеополь
Часник, напевно, маєш?
Мегарець
Ха, сказав таке!
Ви ж, як ті миші польові, прете на нас
І всі поля кілками, знай, дірявите.
Дікеополь
Так що там в тебе?
Мегарець
(розв'язує міх)
Та жертовні свинки тут.
Дікеополь
Оце товар! Показуй.
Мегарець
Лиш оближешся.
Такі пухкенькі, гарні… Та вже сам дивись.
Дікеополь
(приглядається до поросятка)
Це що за диво?
Мегарець
Порося, клянусь тобі.
Дікеополь
Та що ти? Звідки?
Мегарець
Та з Мегар, а звідки ще?
Їй-богу, поросятко.
Дікеополь
Щось не віриться…
Мегарець
770 І де такий ти взявся, недовірливий?
Так об заклад побиймось: глечик солі дам,
Якщо це місце, що взялось щетинкою,
Не поросятком зветься серед еллінів.
Дікеополь
Хіба в людини…
Мегарець
Ну, а я й кажу про те.
Моя робота. Ти гадав, чиє воно?
Послухай, що за голос.
Дікеополь
Що ж, послухаю.
Мегарець
Ану захрюкай, свинко, обізвись до нас.
Мовчиш? Чекай-но, кляте, віднесу тебе
Назад, клянусь Гермесом, до Мегар твоїх.
Дівчатка
780 Хрю-хрю…
Мегарець
А що, не свинка, скажеш?
Дікеополь
Нині свинка це,
А підгодуєш трохи, років зо три ще…
Мегарець
В усім, будь певен, дорівняє матері.
Дікеополь
Та жертви з них не вийде.
Мегарець
Та чому ж би то
їх жертвувать не можна?
Дікеополь
Бо без хвостика.
Мегарець
То байка, бо мала ще. Не оглянешся —
Коли товстий, червоний хвіст їй трапиться.
Бери на відгодівлю — не жалітимеш.
Дікеополь
Ну й схоже в них те місце!