Альсест
Хто впевнив би мене і хто б мені довів,
Що й іншим ви таких не кидаєте слів?
Селімена
Чудесно сказано! Ви дуже милі, пане,
І я великої в вас зажила пошани!
Гаразд! Позбавлю вас од мук таких тяжких:
Забудьте ті слова — я не казала їх.
Самі себе тепер обманюйте думками,
Якими хочете.
Альсест
А! Розлучиться з вами!
Чого б за щастя це велике я не дав,
Коли б шалено так, на жаль, вас не кохав!
Я цього не таю. Роблю я все, що можу,
Щоб з серця вирвати любов цю зловорожу, —
Шкода! Не поборю нестримних почуттів!
Я за гріхи свої вас палко полюбив!
Селімена
І справді, у чудне вдалися ви кохання.
Альсест
Так. Я ладен весь світ покликать на змагання!
В огні безумному горить душа моя,
І так іще ніхто вас не кохав, як я.
Селімена
Це правда: ви новий собі обрали спосіб.
І на землі, мабуть, нікого не найшлося б,
Хто б свій доводив пал у сварках та в гризні:
Це вперше бачити доводиться мені.
Альсест
До згоди е у нас можливість і дорога.
Доволі цих змагань! Поговорім, на бога,
Як друзі, спільної жадаючи мети…
Селімена
Ну, що там?
Баск
Пан Акаст.
Селімена
Проси його зайти.
Альсест
Не можна нам удвох промовити й дві слові!
Прийняти будь-кого ви щоразу готові
І не наважитесь сказати в жоден час,
Що під хвилину що немає дома вас!
Селімена
Що? Клопоту собі повинна я нажити?
Альсест
Таких я звичаїв не можу похвалити.
Селімена
Він став би ворогом, злобителем моїм,
Дізнавшіїся, що я не хтіла стріться з ним.
Альсест
І звідси — зустрічі потреба доконечна…
Селімена
Ах, боже! Він із тих, з ким сварка небезпечна,
Хто в хитрощах меткий та у лукавій грі
Знаходить слухачів і в місті, й при дворі,
І скрізь, де тільки глянь, у річ уміє впасти.
Тож хай у приязні малого варт Акасти,
А вороги із них такі, що хоч куди.
Не треба ж нам самим шукать собі біди!
Альсест
О, завжди доказів ви маєте багато,
Що треба вам того чи знов того прийняти
І передбачливо всміхатися юрбі…
Баск
Там, пані, ще й Клітандр.
Альсест
Чудово, далебі!
Селімена
Куди ви?
Альсест
Я піду.
Селімена
Зостаньтеся.
Альсест
Для чого?
Селімена
Зостаньтесь.
Альсест
Сил нема.
Селімена
Я, пане, хочу цього!
Альсест
Шкода! Од цих розмов мене проймає нуд,
І завеликий ви мені даєте труд.
Селімена
Я того хочу! Я!
Альсест
А я — не маю змоги.
Селімена
Ну що ж! Ідіть собі! Щасливої дороги!
Еліанта
(до Селімени)
Маркізи два прийшли одвідати ваш дім.
Вам ознаймили це?
Селімена
(до Баска)
Так. Дай стільці усім.
Баск подає стільці і виходить.
(До Альсеста).
Ви не пішли, проте?
Альсест
Ні, пані. Почекаю,
Щоб зрозуміти вас до решти і до краю.
Селімена
Мовчіть.
Альсест
Вам вибрати когось уже пора.
Селімена
Ви збожеволіли!
Альсест
Нехай скінчиться гра!
Селімена
А!
Альсест
Я — або вони!
Селімена
Ви це на глум, Альсесте?
Альсест