Напевно, у більшості ситуацій ви спершу висловите своє побажання, сподіваючись на зміни. Якщо це неможливо, доведеться або припинити стосунки, або перестати сподіватися, що вони зміняться. Нерідко можна відразу визначити, що ситуація безнадійна, а наслідки втручання будуть надто важкими: тоді варто просто змиритися.
Якщо ви вважаєте свого друга шляхетною й цікавою людиною, імовірно, ви просто змиритеся з ситуацією і звикнете до думки, що часом за дружбу потрібно платити. Якщо ж дійдете висновку, що ця людина не така вже й цінна для вас, варто висловити ультиматум: або вона дотримує слова, коли про щось із вами домовляється, або ви більше не матимете з нею справ.
Модель чотирьох причин гніву та відповідних інструментів взаємодії. Категорії, про які йдеться, заштриховано.
Модель 2
Розгляньмо приклад, у якому задіяно кілька категорій. Скажімо, ваш сусід стверджує, що ви несправедливі. Це завдає удару вашій самооцінці (тобто є ознаки першої категорії). Якщо сусід не висловлюватиметься спокійно, а гриматиме на вас чи повчатиме у присутності свідків, імовірно, цю ситуацію можна зарахувати до четвертої категорії (невідповідність бажанням) і, можливо, третьої (правила або цінності).
Якщо ситуація належить до кількох категорій, можна використати інструменти з різних комірок.
Інструменти з першої комірки (загроза самооцінці): висловіть ваш смуток, наприклад, такими словами: «Мені шкода, що ти вважаєш мою поведінку різкою». Можна додати: «Мабуть, ти маєш рацію» або «Я сприймаю це інакше». Ви також можете дослідити, як ця ситуація вплине на ваші подальші стосунки, зауваживши: «Сподіваюся, це не означає, що ми не зможемо разом ходити на футбол».
Інструменти з третьої комірки (правила або цінності): ви здатні змінити ваше правило, якщо воно звучить приблизно так: «Не можна надокучати людям, гаркаючи або огризаючись до них» або «Якщо ти хочеш зробити комусь зауваження, потрібно робити це віч-на-віч». Імовірно, ви розповісте сусідові про ваші цінності, попросите його враховувати межі, які ви встановлюєте у спілкуванні.
Інструменти із четвертої комірки (невідповідність бажанням): знов-таки, варто висловити прохання ставитися до вас із повагою. Можливо, варто відмовитися від того, щоб впливати на комунікативні манери співрозмовника.
Імовірно, найкращий метод — змиритися з поведінкою опонента, надто якщо це літня людина або якщо співрозмовник схильний до психічних розладів чи функціональних захворювань, що впливають на спосіб спілкування.
Модель чотирьох причин гніву та відповідних інструментів узаємодії. Категорії, про які йдеться, заштриховано
Модель 3
Як уже згадувалося, нерідко наш гнів приховує інші почуття, з якими можна працювати значно конструктивніше. У них закладено шлях до більшої щирості, життєрадісності й щастя. Приховані емоції важко усвідомити уповні, бо гнів забирає більше уваги.
У люті закладено приховану надію на те, що дійсність можна змінити. Гнів — це сильний вид енергії, здатної усувати перешкоди на нашому шляху. Гнів допомагає боротися з труднощами, адже людина (не завжди усвідомлено) наміряється щось змінити.
Проблема виникає тоді, коли є спроби змінити незмінюване. Наприклад, якщо ви сердитеся на партнера, сподіваючись, що він змінить фундаментальні риси своєї особистості після того, як ви покритикуєте або повиправляєте кілька разів. У такому разі ви ускладнюватимете життя не лише йому, а й собі. Марні зусилля. Фундаментальні риси особистості рідко піддаються змінам.
Інший приклад — коли ви злитеся на своїх стареньких батьків. Поки ви сердитеся, ви за щось боретеся, можливо, навіть не усвідомлюючи цього. Під гнівом жевріє надія, що щось можна змінити на краще. Що ви якимось дивним чином зможете отримати те, чого недоотримали в дитинстві. Чи принаймні якусь компенсацію. Що мама і тато врешті-решт зміняться, і ви житимете довго і щасливо.
Ми часто сердимося доти, доки не наберемося сил осмислити нашу втрату і прийняти дійсність такою, якою вона є. Того дня, коли ви наважитеся відмовитися від безнадійної боротьби, гнів перетвориться на смуток. А у смутку, на відміну від гніву, є перевага: він викликає співчуття в інших. Ви отримаєте допомогу. Крім того, у смутку закладено відчуття руху. Здоровий смуток триватиме якийсь час, поки ви не «оплачете» свою втрату й не будете готові втерти сльози й пошукати нові можливості. Натомість гнів може перетворитися на озлобленість і тривати все життя.