Коли йдеться про закохані пари, за моїми спостереженнями, саме жінки в більшості ситуацій прагнуть обговорити проблеми. Натомість чоловіки воліють купити букет квітів і сказати щось приємне. В ідеалі варто переходити від однієї стратегії до іншої. Тим більше, не в усіх стосунках обговорення проблем допомагає. Більше про це можна прочитати в наступному розділі.
Коли клієнт хоче попрацювати над стосунками, зазвичай я спершу прошу його написати листа. Прощального листа до певної людини. Не варто його комусь вручати, цей лист призначений передусім для себе. Прощаючись із кимось, ми чіткіше відчуваємо, яку роль людина відіграє для нас, і, врешті-решт, краще усвідомлюємо почуття до неї.
Це має бути саме прощальний лист, а не довільний. Під час прощання ми бачимо все чіткіше. Так само людина на порозі смерті розмірковує про своє життя і виявляє зв’язки, які раніше були для неї непомітними.
Найімовірніше, під час написання листа ви відчуєте, що робите крок назад і ніби дивитеся на цю людину з відстані. Таким чином ви можете побачити її не через звичний фільтр власних бажань і потреб, а з точки зору її індивідуальності. Ця відстань розплющує очі на багато речей, демонструє природу ваших відносин і шляхи їхнього покращення.
Після такого досвіду може виникнути бажання передати лист адресатові. І все ж краще написати іншого. Існує суттєва різниця між текстом, який ви пишете від щирого серця, щоб краще зрозуміти себе й висловити свої почуття, і тим, яким ви хочете достукатися до іншої людини. Поставте себе на місце адресата. Можливо, йому потрібно почути від вас щось зовсім інше.
Перед вами може постати питання: що важливіше — стосунки чи особисті цілі? Що в пріоритеті — отримати бажане тут і зараз чи зберегти міцні взаємини з кимось? Дехто зосереджується на одному з цих аспектів, забуваючи про інший.
Якщо ви рідко досягаєте власних цілей, бо хочете виправдати очікування інших, вам слід цілеспрямовано втілювати свої прагнення — навіть якщо це викличе незадоволення друзів чи колег.
З іншого боку, якщо ви схильні потрапляти в конфліктні ситуації, можливо, ви надто зосереджуєтеся на досягненні цілей, забуваючи про важливість міцного зв’язку з іншими людьми. У такому разі варто повчитися більше фокусуватися на стосунках. Наприклад, виберіть одного із друзів або близьких і скажіть собі, що протягом якогось часу ви насамперед зосереджуватиметесь на цих взаєминах і менше уваги приділятимете реалізації своїх цілей і потреб. Найімовірніше, ви виявите нові приводи для спільних радощів. При цьому шанси досягнути своїх цілей у довгостроковій перспективі підвищаться.
Стосунки, які ми підтримуємо з іншими, надзвичайно важливі для нашого добробуту. Якщо вам нудно у взаєминах або якщо відчувається дистанція чи протистояння, не завадить попрацювати над ними. Є два шляхи. Якщо ви звикли вирішувати проблеми безпосередньо й обговорювати їх, спробуйте поекспериментувати і зробити щось передусім для щастя близької людини. А якщо ви постійно намагаєтеся догодити цій людині та уникаєте складних тем, варто перевірити, чи принесе обговорення проблем більше глибини й сенсу у ваші взаємини. Однак пам’ятайте, що другий метод підходить не для всіх стосунків, бо він вимагає від обох сторін гнучкості й високої самооцінки.
Розділ 13. Відмовтеся від виправдань: розширюйте самосприйняття
Кожен має певне уявлення про те, як нас сприймають інші. Загальна картина формується ще в дитинстві. Ми дізнаємося, ким ми є, споглядаючи своє відображення в очах батьків і в їхніх реакціях.
Якщо батьки мали вдосталь енергії, щоб повноцінно цікавитися вашою особистістю і висловлювати це, ви, напевне, маєте чітку думку про себе. Що міцніші ваші переконання й упевненість у тому, що ви — непогана людина, тим легше буде спілкуватися з іншими, зокрема усміхатись у відповідь на чужі кпини.
Не всі батьки звертають увагу на особистість своєї дитини. З цієї причини вже в дорослому віці людина не може пізнати себе. Часом батьки хибно трактують поведінку своїх дітей, бо бачать у них тільки те, що хочуть. Можливо, вони прагнули, щоб їхні діти були кращими за інших, і тому наше відображення було надто позитивним. Або ж вони бачили в нас власні придушені негативні сторони, і тому наше відображення було надто негативним.