— Він же нас бачить! — вигукнув Конан. — Тоді чому не атакує? Що для нього це вікно, адже він може легко крізь нього пробитись!
Тільки тепер Муріло зрозумів, що Конан вважає дзеркало вікном, яке сполучає підвал із залою.
— Він нас не бачить, — відповів жрець. — Він знаходиться в залі над нами, а двері, біля яких він сидить, це ті, до яких ведуть ось ці сходи. Бачите дзеркала на стінах? У них відбивається кожен куточок зали, віддзеркалення потрапляють до труб, а потім за допомогою системи дзеркал переносяться на це велике дзеркало перед вами.
Муріла вражала неймовірна винахідливість жерця, а Конан заздалегідь сприйняв усе це за чорну магію й навіть не намагався зрозуміти слова Набонідуса.
— Я збудував цей підвал, аби використовувати його як в’язницю чи притулок, якщо виникне в цьому потреба, — вів далі Набонідус. — Траплялось, я звідси спостерігав за тим, що відбувалося з людьми, які проникли в будинок, щоб мене вбити.
— Але чому Так охороняє саме ці двері? — запитав Муріло.
— Мабуть, почув дзвінок: він пов’язаний із механізмом, що скидає ґрати, і, коли ті падають, дзвенить. Знаючи, що з підвалу немає іншого виходу, Так очікує появи пізнього відвідувача. Йому доводилося бачити, що ставало з людьми, котрі входили до круглої зали після того, як я смикав ось за той шнурок на стіні, він добре засвоїв урок і тепер терпляче очікує.
— Чи можемо ми щось зробити, поки це чудовисько стирчить під дверима?
— Усе, що ми можемо, — тільки спостерігати. Поки він у залі, нам не можна навіть сунути туди носа. Так має велетенську силу, і він легко розірве нас на шматки. Проте, йому це навіть не знадобиться: коли ми з’явимось у дверях, він потягне за шнурок, і з нами буде покінчено.
— Яким чином? — зацікавився Муріло.
— Я взявся допомогти вам звідси вибратись, — відповів жрець, — але не пам’ятаю, щоб обіцяв виказати всі свої секрети.
Муріло хотів ще щось сказати, але застиг із роззявленим ротом і здивованим поглядом, прикутим до дзеркала. Конан і Набонідус теж припали до його гладіні.
Портьєра, що висіла над одними з дверей, ворухнулась, і з-за неї обережно визирнуло чиєсь смагляве обличчя з гарячково виблискуючими очима. Їхній сповнений ненависті погляд уперся в спину постаті в червоному, що сиділа у кріслі.
— Петреус! — прошепотів жрець. — О Мітро, які ще стерв’ятники злетілися нинішньої ночі до моєї домівки!
За смаглявим обличчям показалися інші — похмурі, бліді обличчя людей, що зважилися на щось страшне.
— Що вони тут роблять? — Муріло мимоволі притишив голос, хоча непрохані гості ніяк не могли його почути.
— А що, по-твоєму, може робити в домі Червоного Жерця Петреус із цілою зграєю запеклих сепаратистів28? — сміючись, відповів запитанням на запитання жрець. — Ти тільки подивись, якими поглядами свердлять вони того, кого приймають за свого найлютішого ворога, припускаючись тієї ж самої, що й ти, помилки.
Муріло мовчав. Ситуація почала видаватися йому зовсім нереальною, йому здалося раптом, що він підноситься безтілесним духом над головами людей, які навіть не підозрювали, що за ними хтось спостерігає. Було незрозуміло — чи знає Так про появу в будинку чужинців, не тих, кого він чекав, — в усякому разі, на його поведінці це ніяк не позначалося: він так само нерухомо сидів спиною до дверей, із яких виглядали змовники.
— Вони прийшли з тією ж метою, що й ти, — шепнув Набонідус на вухо Муріло, — тільки причини замаху інші. Тепер, коли собаки немає, до будинку легко потрапити. Ах, яка слушна нагода позбутися їх раз і назавжди! О, якби я сидів на місці Така… стрибок до стіни… шнурок…
Петреус обережно заніс ногу над порогом, решта змовників скупчилася за його спиною, їхні видобуті з піхов кинджали грізно виблискували в напівтемряві коридору.
Несподівано Так схопився з крісла і кинувся до сепаратистів. Ті, побачивши замість ненависної, але добре знаної пики Червоного Жерця кудлату морду мавполюдини, були зовсім приголомшені. Петреус скрикнув і відсахнувся назад, збиваючи з ніг товаришів. Тієї ж миті Так одним стрибком підскочив до стіни і смикнув за довгий шовковий шнурок. Портьєри, що прикривали двері, розійшлися в різні боки, а зверху щось упало, сяйнувши, наче блискавиця.
28
Сепаратисти —