181. Сталінськлаг. Табори розташовані в Новосибірській області, управління якими знаходиться в місті Сталінськ і відоме під загальним ч. 507. В'язні працюють на алюмінійному комбінаті, панцерному заводі, в копальнях залізної руди та на заводах поліметалюрґії, а також будують військовий завод. В системі Сталінськлагу є багато жіночих таборів, один з таборів навіть в околиці м. Прокоп'євська належить до управління Сталінськлагу.
182. Сухобезводноє. Табори розташовані в районі станції Сухобезводноє, залізниці Горький-Кіров, Горьковської области. Адреса таборів: поштова скринька ч. 5110/55. Вони належать до групи таборів «Уншлаг». В'язні працюють на будівництвах нових підприємств. В таборах Сухобезводноє ув'язнені виключно полонені-чужинці з другої світової війни.
183. Саранлаг. Невеличке селище, збудоване в'язнями, яке на карті не зазначене. Знаходиться на південний захід від м. Караганди, Казахстанської ССР. Існують 5 таборів, які належать до Карагандалаг управління. В'язні працюють в копальнях вугілля. З п'яти концтаборів один жіночий числом 400 в'язнів.
184. Сальяни. Табори мають ч. 505. Управління знаходиться в м. Сальяни, районовому центрі Азербайджанської ССР. В'язні працюють в нафтовидобувній промисловості, на будівництві зрошувальних каналів, та в бавовняних радгоспах.
185. Самалаг. В'язні працюють в марганцевих копальнях та алюмінійному заводі. Відомо про існування 10 окремих таборів. Управління знаходиться в м. Сама, Свердловської области.
186. Саранськ (Потьма). Це велика група таборів «Дублагу», під загальним числом 385. Система «Дублагу» почала існувати наприкінці 1928 р. Табори розташовані в районі м. Саранськ — центр Мордовської АССР. Управління знаходиться в селищі Потьма, яке належить до Пензенської области. Відомо про існування 20 окремих концтаборів, з них 4 жіночих. Переважна більшість ув'язнених — це українці, яких засуджено за політичними статтями, а потім інші поневолені Москвою неросійські народи. Велику кількість ув'язнено мадярів; є тут і росіяни, але в більшості кримінальні злочинці. В'язні працюють в лісорозробній промисловості, в сільському господарстві, виготовляють різну білизну, шиють для армії уніформи. В одному з жіночих таборів ув'язнено жінок з малими дітьми.
187. Свірлаг. Табори мають ч. 33, а управління знаходиться в Свірстрой, що лежить на озері Свір. В'язні працюють в копальнях слюди, каменоломах, та кар'єрах глини.
188. Сегежалаг. Управління таборів знаходиться в невеликому селищі Сегежа, Медвежогорського району, Карельської АССР. В'язні працюють на будівництві залізниці, в лісорозробках та на Біломорсько-Балтійському каналі.
189. Семипалатинськлаг. Табори розташовані в районах м. Семипалатинська, Казахстанської ССР. В'язні працюють в копальнях поліметалічних покладів та в місцевій промисловості.
190. Соловецькі острови. Острови знаходяться на Білому морі й адміністративно підпорядковані Архангельській області. До 1917 р. на Соловецьких островах існував російський манастир і царський ізолятор для в'язнів. Соловецькі табори мають ч. 1, а крім них на островах існує засекречений політізолятор. Є відомості, що частина таборів зліквідована.
191. Сортавала. В'язні таборів Сортавала працюють на лісорозробній промисловості на побережжі Ладозького озера. Управління знаходиться в м. Сортавала.
192. Сретенськлаг. Управління знаходиться в м. Сретенськ, Чітинської области. В'язні працюють в копальнях золота.
193. Савінбор. Невеличке селище на р. Печора, Комі АССР. Управління знаходиться в Савінборі і належить до групи таборів Печорлаг. В'язні переважно жінки, працюють в радгоспі «Савінбор».
194. Сеймчан. Табори розташовані понад річкою Сеймчан, що впливає до р. Колима і належить до системи «Дальстрой» («Колималаг»).
195. Середнє-Колимськ. Невеличке селище, збудоване в'язнями, що лежить на середній течії р. Колими. Управління таборів знаходиться в Середньо-колимську і належить до «Колимлаг».
196. Станчік. Табори розташовані в дельті р. Індигірки, а управління знаходиться в невеличкому селищі Станчік. Табори належать до «Дальстроя».
197. Столбовоє. Табори розташовані в околиці невеличкого селища Столбовоє при р. Столбова, притока Амуру, Жидівської Автономної области. Належать табори до групи «Дальстроя».
198. Сиктивкар. Місто Сиктивкар — центр Комі АССР. Табори розташовані в околицях міста. В'язні працюють в лісорозробній промисловості. На околиці міста існує пересильний пункт. Всі табори належать до групи Печорлагу.
199. Стародуб. Табори розташовані в районі міста Стародуб, Орловської области. Один з таборів тепер призначений для неповнолітніх, а другий — для жінок з малими дітьми.
200. Суоярви. Відомим є, що табори мають ч. 89, а управління знаходиться в селищі Суоярви, Карельської АССР. В'язні будують нову залізницю та працюють в лісорозробній промисловості.
201. Сухумі. В'язні працюють в районі Сухумі (центр Абхазької АССР). В'язні працюють в копальні поліметалічних покладів, а також на будівництві другої залізничної лінії Сухумі-Сочі, яке лежить на березі Чорного моря.
202. Сучанлаг. Табори розташовані в районі м. Сучан. В'язні працюють в копальнях бурого та кам'яного вугілля. Табори мають ч. 532 і належать до «Дальстроя».
203. Сизраньлаг. Управління таборів знаходиться в м. Сизрань, Куйбишівської области. В'язні працюють в копальнях сланцю, при будівництві каналу та в нафтовій промисловості.
204. Тавдалаг. Група таборів з головним управлінням є в м. Тавда, Свердловської области. Вся група таборів розприділяється на багато управлінь. Відомо, що в третьому управлінні нараховується 11, а в п'ятому 18 окремих концтаборів. Всі управління належать до головного таборового управління «Ураллаг». В'язні працюють в копальнях алюмінійної сировини та на тартаках. Жінки — в легкій промисловості та сільському господарстві.
205. Тайга. Табори розташовані в районі станції Тайга, Томської области. Вони належать до групи «Дальстроя». В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
206. Талди-Булак. Табори розташовані в районі населеного пункту Талди, серед Кушмурунських гір, Казахстанської ССР. Докладних відомостей немає, бо табори засекречені.
207. Тебулях. Табори розташовані в околиці невеличкого населеного пункту Тебулях, Якутської АССР, в низовині дельти р. Індигірки. Докладних відомостей немає, а табори належать до системи «Дальстроя».
208. Тотьма. Табори розташовані навколо районового центру Вологодської области, РСФСР Тотьма, що лежить на ріці Сухона, притока Північної Двіни. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
209. Турінськ. Табори розташовані в районі м. Турінськ, Свердловської области. В'язні працюють на промислових підприємствах.
210. Тайшет (Братськ). За свідченнями поворотців — велика група таборів під назвою «Озерлаг». Управління знаходиться в м. Тайшет, Іркутської области. Відомо про існування 26 окремих концтаборів, з них 4 — жіночих. Всі в'язні таборів Тайшет-Братськ носять на одягові таборовий нумер. Загальна кількість ув'язнених дорівнює приблизно 45 000. Згідно з свідченням поворотців-чужинців з совєтських концтаборів, переважну кількість в'язнів складають українці, після них — військовополонені чужинці, поневолені Москвою народи, а потім — росіяни. В таборі ч. 215/1 росіян цілком немає, лише самі українці. В'язні працюють переважно на фабриках по виготовленню шпал, в цегольнях та на тартаках, в деревообробній промисловості, по обробці слюди та на будівництві залізниці, так званої «Тайшет-траси», поштова скринька ч. 5110/37. Після звільнення з концтаборів, в'язні змушені поселюватись на постійне мешкання в Красноярській, Іркутській, Караґандинській, Омській та Томській областях.