У силу історичних причин деякі з мов, зокрема гагаузька, кримськотатарська, караїмська, ромська, опинилися під загрозою функціонального занепаду і системної деградації. Вони потребують особливого захисту з боку держави, добродійних фондів, неурядових організацій, інформаційної підтримки ЗМІ та доброзичливого ставлення громадськості. Відповідно до ратифікованої Україною Європейської Хартії регіональних і міноритарних мов, має бути затверджено й запроваджено в дію програму підтримки й функціональної реабілітації зазначених мов.
Розділ V
Цілі і пріоритетні напрямки державної мовної політики
З урахуванням мовної ситуації в Україні і законодавчо визначених функцій української мови і мов національних меншин державна мовна політика скерована на досягнення таких цілей:
1) утвердження української мови як державної (офіційної) у всіх царинах публічної сфери суспільного життя на всій території України і при здійсненні офіційними особами представницьких функцій у міжнародному спілкуванні;
2) посилення функції державної мови як мови громадянства — об’єднавчого і консолідуючого чинника в українському суспільстві і засобу зміцнення державної єдності України;
3) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування і порозуміння в Україні, гаранта державної незалежності й національної безпеки;
4) утвердження і підтримку української мови як самобутньої мови титульної нації;
5) сприяння розвитку мов національних меншин із спеціальним наголосом на захисті мов, що опинились під загрозою зникнення;
6) підтримання мовного розмаїття України та міжкультурного діалогу;
7) сприяння підвищенню загальної мовної культури громадян;
8) захист мовного простору України від чужоземної мовно-культурної експансії;
9) запобігання дискримінації за мовною ознакою та запровадження заходів позитивної дискримінації щодо мов, які потребують особливого захисту, зокрема щодо української мови в деяких регіонах України;
10) сприяння у задоволенні мовних потреб українців у країнах поселення.
Державна мовна політика має зосереджуватися на таких пріоритетних напрямках:
— приведення мовного законодавства і практики його застосування у сувору відповідність із Конституцією України та Рішенням Конституційного Суду України про тлумачення її статті 10, насамперед в частині, що стосується вимог володіння нормативною українською мовою народними депутатами України і державними службовцями усіх рівнів, призначення на посади в системі державної влади та місцевого самоуправління, системі освіти, науки, культури, Збройних Сил, державних засобів масової інформації, а також обов’язкового складання вступних іспитів з української мови у вищі навчальні заклади та її застосування в роботі всіх державних навчальних закладів України;
— створення належної нормативної бази підтримки і пільг для українськомовних ЗМІ, книговидання українською мовою, українського кіно і української пісенної продукції;
— виховання української мовної свідомості і гідності; загального піднесення престижу української мови;
— вироблення дієвих засобів захисту від актів зовнішньої мовно-культурної експансії та публічної дискредитації української мови;
— розширення застосування української мови у всіх царинах життєдіяльності в межах всієї України;
— поліпшення якості українського мовлення на українських теле- і радіоканалах України;
— створення системи дієвого контролю за дотриманням мовного законодавства.
Розділ VІ
Механізми здійснення державної мовної політики
Здійснення державної мовної політики забезпечує система органів, яку складають:
1. Національна рада з мовної політики при Президенті України.
2. Структурний підрозділ з мовної політики у складі Міністерства юстиції України.
3. Національна комісія з питань правопису та мовних норм Національної Академії наук України.
4. Національна Рада з питань радіо та телебачення.
Національна рада з мовної політики при Президенті України (НРМП) як головний дорадчий орган виконавчої влади, щопівроку на своєму засіданні розглядає, затверджує і подає Президентові України аналітичну доповідь про мовну ситуацію в державі та першочергові заходи для реалізації державної мовної політики. НРМП взаємодіє з органами виконавчої влади, закладами науки, освіти та культури, засобами масової інформації, громадськими організаціями тощо для своєчасного виявлення і різнобічного та об’єктивного висвітлення проблемних питань у галузі мовної політики.
Структурнийпідрозділ з мовної політики Міністерства юстиції України відповідає за повсякденне здійснення мовної політики і має наступні функції:
сприяти вдосконаленню нормативної бази здійснення мовної політики шляхом випрацювання проектів відповідних законів України, указів Президента, постанов уряду;
здійснювати мовне планування на близьку й віддалену перспективу і випрацювання відповідних державних програм;
координувати діяльність міністерств і відомств в частині, що стосується питань мови, для забезпечення консолідованої мовної політики та концентрації зусиль на пріоритетних напрямках;
організаційно забезпечити ухвалення й видання сучасної редакції Українського правопису, його впровадження в офіційно-діловий вжиток, книговидання, практику навчальних закладів, ЗМІ тощо;
запровадити постійну систему заохочень та інформаційної підтримки активних провідників державної мовної політики (осіб, підприємств, державних та недержавних установ, організацій, навчальних закладів тощо);
спільно з науковими установами та громадськими організаціями здійснювати моніторинг мовної ситуації в Україні;
своєчасно виявляти порушення мовного законодавства та запобігати їх поширенню;
порушувати питання про притягнення до дисциплінарної, адміністративної та судової відповідальності винних у грубих порушеннях законодавства стосовно української мови чи інших мов;
аналізувати зарубіжний досвід мовної політики та мовного планування та використовувати його раціональні елементи у своїй діяльності;
спільно з Міністерством закордонних справ України, МОН України та іншими відомствами планувати й координувати заходи щодо захисту мовних прав українців за кордоном, вести пропаганду української мови й культури у світі;
через ЗМІ інформувати суспільство про мовну ситуацію в країні, висвітлювати актуальні проблеми мовної політики та обговорювати шляхи їх розв’язання.
Структурний підрозділ з мовної політики Міністерства юстиції України через своїх співробітників в обласних управліннях юстиції взаємодіє з органами місцевої державної влади та органами місцевого самоврядування для одержання інформації про мовну ситуацію на місцях і планування мовної політики з урахуванням місцевих особливостей.
Національна комісія з питань правопису та мовних норм (НПК) Національної академії наук України
повинна стати постійним органом, діяльність якого триватиме й після затвердження сучасної редакції Українського правопису.
До її компетенції мають бути віднесені такі питання:
внесення доповнень та змін до українського правопису;