Мовчанка. Ерван, і далі тримав господаря кабінету на мушці. Схопив стілець і всівся по інший бік столу. Це протистояння фліків просто в будівлі Міністерства внутрішніх справ побило всі на світі безглузді рекорди. Ерван подумав, що десь дуже глибоко в його душі завжди жила мрія про це. Убити батька. Порушити останнє табу. Зчинити безлад у святилищі. Але його гнів уже стискався в клубок скорботи. У мертвих не стріляють.
— Ляссе працює на нас, — нарешті виплюнув В’яр і втупився Ерванові у вічі.
— Ти вже говорив те саме про Юссено.
— Це довга історія.
— Часу в нас доста.
Паскаль розплився в посмішці.
— У дев’яностих роках Ляссе та Юссено відкрили клініку в Шату.
— Про це ми теж уже говорили.
— У ті часи вони співпрацювали з фармацевтичними лабораторіями та керували випробуваннями на пацієнтах-добровольцях.
— Добровольцях? У психлікарні?
— Розумію, на що ти натякаєш. Насправді ж вони вели власні дослідження. Я про це нічого не знаю, але в ті часи в моді були нейромедіатори.
— Цього ранку ти намагався впарити мені байку, буцімто «Феянтін» — таємна в’язниця, де допитували бороданів. Тепер хочеш, аби я проковтнув побрехеньку про передову лабораторію? Це всього-на-всього притулок для світських левів і левиць із депресією.
— Клініка була водночас і тим, і тим. Але недовго. Від початку двотисячних Юссено геть відбився від рук. Чимало витратив на процес із розлучення й думав тільки про бабло. Почав розвивати свій бізнес. Урешті-решт він розбився в Греції зі своїми хлопчаками.
— А Ляссе?
— Ляссе не хотів припиняти дослідження. Звертався до державних закладів на кшталт Шарко, але там йому не довіряли: фахівцем з нейрології у цій парі був Юссено.
Нарешті В’яр витягнув із ніздрі ту подобу паперового ріжка й підвівся. Ерван пересмикнув затвор. Цей звук завжди справляв враження навіть на таких, як В’яр.
— Я зроблю кави, можна?
Той самий номер: бобо претендує на витонченість смаку. Що може бути страшнішим за фашика в однострої? Фашик із прищіпками для холош на велосипеді.
— Хочеш чашечку? — він зупинився біля кавомашини.
— Я хочу продовження історії.
— Рістрето Інтенсо, будь ласка…
— Заливайся хоч сцяками лами, якщо тобі смачно, але доведи до пуття свою балачку. Над чим працювали Ляссе з Юссено?
В’яр узяв філіжанку й сів на канапу: він повертався до свого образу. Ерван, зі свого боку, вирішив сховати пушку. Вже створив відповідний настрій, не потрібно більше гратися в ковбоя.
— Подробиць я не знаю. Контроль жорстокості, здається. Те, що називають «інгібітором». Вони планували розробити щось на кшталт вакцини від агресії. Програму назвали «Фармакон».
— Що це означає?
— Гадки не маю. У технічному плані я ніколи точно не знав, як це відбувається. Знаю лише, що в підсумку нічого насправді не працювало. Програма остаточно заглухла по смерті Юссено. Мене просто попросили прибрати за ним.
— Яка була роль держави?
— Фінансування й підтримка обох Німбусів.[134] Якби їхня робота дала успішні результати, то мала б дивовижне застосування. Спосіб заспокоїти злочинців у в’язниці чи вгамувати рецидивістів — раз і назавжди.
— А приватні лабораторії — який був їхній інтерес?
— Те, що спрацювало б із правопорушниками, в інших дозах могло б стати корисним для агресивних індивідів або тих, кому важко впоратися зі своїми імпульсами.
Досі Ерван стежив за логікою подій і міг здогадатися, що трапиться далі:
— Насправді Ляссе не припинив досліджень 2006 року. Він продовжив експерименти й випробовував свої препарати на пацієнтах Шарко.
— Якщо й так, то без дозволу держави. Ніхто не прикривав би його махінації. Кажу ж: Юссено був головним. Без нього Ляссе — лише звичайнісінький псих.
В’яр увімкнув дурника — вочевидь набагато більше знав про самостійні дослідження Ляссе в Шарко. Нічого: Ерван попросить звіт у самого науковця.
— Що сталося з Фарабо?
— Та я нічого не знаю, ну скільки можна! Мабуть, він став одним із піддослідних кроликів у «Фармаконі». Відкинувся 2009-го. Ляссе, мабуть, перевищив дозу… Справу зам’яли: у Фарабо не було родичів, він уже десятки років жив на утриманні держави. Поталанило.
— Фарабо живий. Це він скоїв убивства у вересні. Він убив п’яту з моєї групи.
— Ти мариш.
Прокручуючи в голові всю історію, Ерван, навпаки, впевнився у своїх здогадах:
— Ляссе всіх надурив. Він інсценізував смерть Фарабо, щоб і далі ставити на ньому експерименти. Одна проблемка: піддослідний кролик змився минулого вересня і тут-таки вбив людину. Із допомогою Ізабель Баррер, яка також лікувалася в Шарко, він знайшов схованку й зміг повбивати людей, наближених до мого батька. Фарабо здавна плекав жагу помсти. Хотів знищити того, хто заарештував його сорок років тому. Переховувався на хаті в Лувесьєнні. Одрі Вінавскі заскочила його там, і він її зарізав.
134
Професор Німбус — персонаж французьких гумористичних коміксів. Нині означає дивакуватого чи неуважного науковця.