Незалежно від політичної приналежності, соціального стану чи професійної зайнятості, люди часто схильні до різних форм глузування. Маска шаленця в цьому випадку виявляється дуже зручним засобом для викривання багатьох проблем, які не вдається вирішити в традиційних інстанціях. Шаленець, який перебирає на себе подібні функції, стає людиною, котра за допомогою певних прийомів нагадує про швидкоплинність і непередбачуваність усталеного життя. Він схожий на хранителя буття, бо вміє, бодай і в парадоксальний спосіб, запобігти переслідуванням, упередити провладну зарозумілість, перевести в комічну площину напружені ситуації і багато чого іншого.
У культурі згадані ритуали виходять на перший план саме тоді, коли посилюються спроби контролювати соціальну дію. Вони «розряджають» напружену ситуацію. Антрополог Франц Боас якось описав ритуал кінця XIX століття — потлач, — у межах якого кілька чоловіків, одягнених як поліцейські, імітували американський суд не тільки з подальшим винесенням вироку підсудному, але й з виділенням йому допомоги. Важливе місце тут посідають також теми сексу та непристойності. Деякі ритуали містять специфічну гру, метою якої є очищення. Таким чином, ранні грецькі комедії походили від ритуалів фалічної гри в древніх пісенних вакханаліях, покликаних установити зв’язок з містичною силою, яка приносить рясні врожаї, поліпшує здоров’я та покращує добробут.
Тож бурлеск і святкування передбачають запровадження ролі шаленця як духовного посередника, який відрізняється від узвичаєних форм жерця чи священика. В основі його головного психологічного налаштування лежить іронія. Зазнавши значної трансформації, подібні персонажі, звісно ж, існують і в сучасній культурі. Щоправда, роль культового шаленця тепер багато в чому залежить від медіа, що створюють ідеологічні форми його сприйняття.
Віддавна існують ритуали, які покликані нам нагадати, що ми вряди-годи й самі граємо роль шаленців. Справді, у деяких міфах покликання людини зводиться суто до розваги богів, бо у їх руках люди — як нерозумні маріонетки. Але це можуть бути й ошуканці, які легко пошиють у дурні будь-кого, хто трапився їм на шляху. Шаленець не лише зухвало руйнує кордон між хаосом і порядком, але й нівелює наше припущення, що ми нібито добре знаємо, де він проходить.
Тому, звертаючи увагу на ці непрості теми, для нас раптово можуть розкритися механізми того, як різні типи культурного впливу раз по раз стають сміховинними, втрачаючи удавані атрибути вічності. Тоді ми бачимо, що наше традиційне сприйняття шаленця як сакральної фігури ще потребує доповнення, а наша здатність розгледіти щось особливе й чогось таки навчитися може залежати цілковито від нас самих.
Інформація видавця
УДК 821.161.2–3
ББК 84(4УКР)-44
Л 96
Лютий Т. В.
Л 96 Корабель шаленців. Нариси з культури несамовитості, глупоти і безрозсудства : [Есеї] / Тарас Лютий. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 224 с.
ISBN 978-617-679-377-9
Тарас Лютий © текст, 2017
Тетяна Омельченко © обкладинка, 2017
Видавництво Старого Лева © 2017
ISBN 978-617-679-377-9
Усі права застережено
Зміст
7 / Кінець
11 / Вступ
Частина І
КОРОТКА ІСТОРІЯ ШАЛЕНСТВА
19 / Дар чи гнів богів?
36 / Вбогість духу як вимір шаленства
52 / Ув’язнення несамовитості
58 / Мистецьке захоплення та ідеологічне визискування безумства
Частина II
САКРАЛЬНЕ ШАЛЕНСТВО
83 / Релігійно-містичне самозабуття
92 / Шаманство
97 / Містерійний шал
104 / Східні техніки екстазу
113 / Екстаз у християнській містиці
119 / Суфійський шлях духовного піднесення
124 / Юродство Христа ради
133 / Мудрі шаленці
140 / Екзальтоване благочестя хасидів
148 / Коан як спонтанність розуму
Частина III
ОБРАЗИ ШАЛЕНСТВА В КУЛЬТУРІ
157 / Багатолике шаленство
164 / Трикстер і світ шкереберть
170 / Куртуазна несамовитість
174 / Доктрина «вченого незнання»
178 / Художні типажі шаленства
183 / Божественна Морія
189 / Донкіхотство
193 / Удаване шаленство
199 / Апологія Дурня
210 / Меланхолія
214 / Післямова
Літературно-художнє видання
Тарас Лютий
КОРАБЕЛЬ ШАЛЕНЦІВ