Наркєвич придивився до нього, немов спостерігав за невідомим екземпляром хробака під мікроскопом.
-- І чому ж це?
-- Тому, що для когось з таким вразливим носом, як в мене, навколо завжди забагато брудних трусів і шкарпеток, -- процідив він.
Старший чоловік кашлянув у кулак, намагаючись приховати посмішку.
-- Про це я не подумав, -- признав. – З іншого боку, може саме завдяки цьому Ви наосліп знайшли “дробарку”?
-- Може, -- буркнув Кроне. – До біса це, в мене інше запитання: наскільки добра Ваша апаратура? Які хвороби може вилікувати?
-- Можу майже зі стовідсотковою гарантією запевнити, що Ви цілковито видужаєте. Проте, можливі певні… зміни. Дрібні зміни, -- додав поспішно.
-- А конкретніше?
-- Існують різноманітні види апаратів, що використовують одичну силу, переважно їхні конструктори зосереджуються на загальному збільшенні життєздатності організму. Вплив цих приладів, хоча й завжди позитивний, важко передбачити: вони можуть посилити імунітет, зір, слух, чи як у Вашому випадку – нюх. Інші впливають на конкретну систему: кровообіг, м’язи або кістки. Те, що Ви тут бачите -- цілком інша якість, щось неймовірне.
Офіцер не заперечив, але його скептично підняті брови промовляли самі за себе.
-- Я не кидаю слів на вітер, -- обізвався різко Наркєвич. – Ця апаратура – єдина свого роду, саме тому Маршал наказав мені врятувати з її допомогою улюбленого офіцера.
Кроне щиро розсміявся.
-- Улюбленого офіцера… -- повторив насмішкувато. – Боюся, на мене зовсім не впливають чари коменданта, ми з ним не раз дискутували, якби йшлося про когось іншого, я б назвав це сваркою.
Наркєвич нетерпляче зітхнув, підійшов до відкритого настіж вікна, якийсь час виглядав назовні. Тільки пальці, які нервово стукали по підвіконню, свідчили, що він не насолоджується краєвидом.
-- Як Ви гадаєте, -- обізвався він нарешті. – Скільком особам вистачає сміливості сперечатися з Маршалом? Як на мене, то мало кому, дуже мало… Повертаючись до наших справ, -- продовжив він, відкинувши сумніви Кроне недбалим жестом. – Перед Вами, -- він вказав на розставлену під стінами апаратуру. – Відкритий одичний гомеостат. Гомеостат – це система, яка намагається утримати стан динамічної рівноваги. Я назвав його “відкритим гомеостатом”, бо хоча сам в собі він становить самостійну систему, до нього можна підключати іншу, навіть пошкоджену систему. Тоді він намагається повернути стан рівноваги, в межах цілої… системи, також в під’єднаній частині. Буває, що “позичає” свою енергію, посилає туди, де її бракує. Звідси розмитий зір, чи різнокольорова аура, яку Ви бачили навколо людей. Так само, як в людини, в цієї апаратури є сенсори, чимось схожі на почуття, однак “бачить” вона інакше ніж ми, на час лікування вона позичила Вам свій “зір”, поки Ваші очі не одужали. Не знаю, наскільки пошкодження, яких Ви зазнали внаслідок випромінювання “дробарки”, невідворотні. Ми не в змозі відстежити всіх наслідків. Однак, якщо десь такі будуть, то можливо, але тільки можливо, Ви отримаєте від мого гомеостата щось схоже на протез. Всі ці процеси ще не вивчені, -- закінчив він.
Кроне кивнув головою на знак, що зрозумів всю промову, однак, здавалося, що він над чимось інтенсивно розмірковує.
-- А якщо йдеться про рак? – запитав нарешті. – Ця штуковина може його вилікувати?
-- Ах, так, чоловік нашої господині, -- відразу зрозумів Наркєвич. Він замислено дивився перед себе, насупивши брови.
-- Не знаю, справді не знаю, -- сказав повільно. – В загальному, одичні апарати стимулюють відновлення і ріст тканин. Якщо гомеостат прискорить ріст всіх тканин, в тому числі й ракових, пан Корицький помре протягом кількох днів, може тижнів. З іншого боку, якби він розпізнав, що вони хворі, то міг би спробувати їх знищити… Страшний ризик, -- заявив він заклопотано.
-- Ви зробите це? Спробуєте?
Вони міряли один одного поглядом. Йодко-Наркєвич відкрив рота, немов хотів заперечити, але офіцер зупинив його різким рухом.
-- Він і так вмирає, -- пояснив тихо, майже пошепки. – Питання кількох місяців. Якщо помре зараз, Ви тільки пришвидшите неминуче. Допоможете уникнути болю. А якщо вдасться його вилікувати, або хоча б поправити стан здоров’я, Ви відкриєте нові можливості свого апарата, будете знати, що його можна застосовувати в подібних випадках. Хтозна, коли такі знання стануть в пригоді?
-- Ви особисто зацікавлені…? – в голосі професора чулося обурення поєднане з недовірою. – А якщо Корицький помре…
Він спопелив Кроне поглядом.