Король Літр

Едмунд.

А шо таке кунхву?

Едгар.

Борьба садистів.
Тож втретє наш учитель викликає.
– Де правда, йобані кретини, імбецили,
Олігофрени і мікроцефали,
Ібать у жопу вас каленим хуєм?
Тут наче шось мене вперед штовхнуло:
– У жопі! – заволав я відчайдушно.
Дивлюсь – дідусь всміхнувся лагідненько:
– Не можете, шакали, без підказки!
Не згледівся, як дідуганів фалос
Вже танцював мазурку старовинну
В моєму анусі…

Едмунд.

Коли це сталось?

Едгар.

Бувя в китайському полоні. Альбіон Туманний
Колись з Китаєм воював завзято.
В полоні опинившись, став я дзена штудіювать старанно:
– Сак'я Муні! Мудило скам'яніле, поможи нам
Дать ладу Англії, туманній батьківщині!

Обидва суспільних діяча побожно складають руки. В цю ж мить з диким реготом і виттям на сцену вбігає Йорік Він зовсім голий Його потворна постать відбиває страшну тінь на стелю. В одній руці у Йоріка Заратустра, другою рукою Йорікдрочить Всім страшно.

Дія третя

Пункт при йому склотари. Біля пункту стоять ханиги з кошиками і пиздять.

Входить Король Літр і Кєнт, згинаючись під мішками з тарою.

Літр.

Спасібо, любий Кєнте. дружедобрий!
Не надірвав ти часом собі пупа?

Кєнт.

Нє. Дякую, припєздяний дідуню.
Все харашо.

Літр.

Дивись. мій сину любий.
Сто алкоголіків стоять єдиним фронтом!
В очах – звитяжні кольори червоні
Блищать, як блискавиці, руки сині
Танцюють, як китайські баядери
У бардаках Шанхая!

Кєнт.

Люди славні. Багато ветеранів сивочубих.
І їх падруг, кремезних і негордих. —
Вони слухняно, з дотепом кмітливим
В момент ісполнять всі бажання ваші.

Літр.

А! Хай в пизду ідуть! Ще не хватало
Мені лічить під старість мандавошки!
У мене доньки є для тих ексцесів.
Ще – старий цап, товариш бородатий.
Ми разом з ним гуляєм по алеям
Французьких парків, дивимся на місяць,
Співаємо пісень, і соловейка
Ми слухаєм, аж потім їбемось.

На майдан зверху плавними кругами планірує Привид В руках у Привида авоська з пляшками з-під «Л иманського червоного», під пахвою – книга «Тімур і його команда». Одяг на ньому – традиційний одяг привида біле простирадло в крові.

Привид (зловісно регоче).

Ха-ха-ха-ха! Невдовзі та година,
Коли нарід тупим сосновим колом
Ібать вас буде в жопи буржуазні!

Кєнт (по-юнацькому, захоплено і дещо наївно).

Оце і є свобода довгожданна?
Припиздєна богиня мармурова,
З відбитими руками, безголова крилата блядь,
Летюча гордість наша?!

Літр.