— Привіт, Джеку! — гукнув Вест. — Ти просто неперевершений хазяїн: запрошуєш людей на вечерю та змушуєш їх чекати. Тут Феловбі вже виє з голоду…
— Стули писок, — відповів той. — Він напевно затримався, аби придбати індика.
— Та він когось душив, погляньте лише на його шию! — зареготав Ґеналек.
— Отже, тепер ми знаємо, яким чином ти дістаєш гроші, — додав Вест. — Слава le coup du Père François[97]!
Трент потиснув усім присутнім руки і розсміявся, побачивши бліде обличчя Сильвії.
— Я не хотів запізнитися, просто зупинився біля моста, аби поглянути на обстріл. Ти хвилювалася, Сильвіє?
— Зовсім ні, — прошепотіла вона з усмішкою, але її рука сильно стиснула його долоню.
— Усі до столу! — проголосив Феловбі.
— Та вгомоніться, — зауважив Торн, в якого ще лишились світські манери, — не ви тут хазяїн, шановний пане.
Марі Ґеналек, що до цього балакала з Колеттою, поспіхом підхопила Торна попід руку, а месьє Ґеналек узяв за руку Оділь. Трент, поважно вклонившись, простягнув руку Колетті, Вест повів Сильвію, а Феловбі в нестерпному очікуванні почимчикував за ними.
— Тричі обходимо стіл, співаючи «Марсельєзу[98]», — пояснила Сильвія, — а месьє Феловбі відбиватиме ритм.
Феловбі запропонував заспівати вже після вечері, але його протест потонув у співі:
— Громадо, в бій ставай! До лав, батьки й сини! — крокували вони кімнатою, — Рушай! Рушай! — виводили вони гучно, як тільки могли, в той час Феловбі геть не в такт стукав по столу, переконуючи себе, що таке вправляння додасть йому апетиту. Чорно-рудий Геркулес сховався під ліжком і перелякано скавчав, поки Ґеналек не витяг його звідти і не посадив на коліна Оділь.
— А тепер, — урочисто промовив Трент, коли всі всілися, — слухайте!
І зачитав меню:
М’ясний суп а-ля «Облога Парижа»
Риба
Сардини а-ля Пер-Лашез[99] (з білим вином)
Печеня (з червоним вином)
Свіжа яловичина а-ля «Вилазка»
Овочі
Консервована квасоля а-ля «Гвинтівка Шаспо[100]»;
консервований горох а-ля «Бойня»;
картопля по-ірландському
Закуски
Солонина а-ля «Тиїс[101]»;
тушкований чорнослив а-ля «Ґарібальді»
Десерт
Чорнослив з білим хлібом;
смородинове желе;
чай, кава;
люльки, сигарети.
Феловбі несамовито зааплодував, а Сильвія тим часом подала суп.
— Хіба не чудово? — видихнула Оділь.
Марі Ґеналек із захватом їла страву.
— Зовсім не схоже на конину. Хай би що там казали, конина смакує не так, як яловичина, — прошепотіла Колетта Весту. Феловбі, який розправився зі своєю порцією, потирав підборіддя, пожираючи очами супницю.
— Добавки, старий? — запитав Трент.
— Тут не стане добавки для містера Феловбі, — сказала Сильвія. — Решту супу я віднесу консьєржці. — Феловбі відразу перевів погляд на рибу.
Сардини, ще гарячі після грилю, викликали у гостей захват. Поки всі насолоджувались їжею, Сильвія спустилась униз до старої консьєржки та її чоловіка й віднесла їм трохи супу. Повернувшись, вона зайняла своє місце, розпашіла й задихана, й зі щасливою усмішкою поглянула на Трента. Той підвівся. За столом запанувала тиша.
— Як вам усім відомо, — розпочав він, — сьогодні ми зібралися, аби відзначити дев’ятнадцятий день народження моєї дружини…
Не встиг він договорити, як Феловбі, сповнений ентузіазму, підніс над головою свій келих, — до жаху його сусідок, Оділь і Колетти, — а Торн, Вест і Ґеналек устигли тричі наповнили свої келихи, поки лунали гучні оплески, викликані тостом на честь Сильвії. Тричі випили за Сильвію, а потім запропонували випити за Трента, але той запротестував:
— Ні! Наступний тост має бути за дружні республіки, Францію та Америку!
— За республіки! За республіки! — прокричали вони гуртом і спорожнили свої келихи під вигуки «Слава Франції! Слава Америці! Слава нації!» Потім Трент, усміхнувшись Вестові, запропонував тост:
— За майбутніх молодят! — І всі зрозуміли, про що мова, коли Сильвія нахилилась до Колетти й поцілувала подругу, а Трент відсалютував Вестові.
97
Задушення, підступний напад
98
«Марсельєза» — національний гімн Франції. Цитати з нього подано у перекладі Миколи Вороного.
100
Гвинтівка Шаспо — голчаста однозарядна гвинтівка, розроблена французьким зброярем Антуаном Шаспо 1866 року. Використовувалась французькою армією в 1866–1874 роках.