Прожектор гасне, але в темряві на сцені Пато продовжує читати — тепер уже листа до брата.
ПАТО: Дорогий Реймонде, здоров будь. Я кладу в конверт зразу кілька листів, бо не хочу, щоб різні люди знали, кому я пишу. Роздай листи тихенько і не читай їх. Я знаю, ти не читатимеш. Один — Мікові Дауду, віддаси, як вийде з лікарні. Це щось страшне — чоловік трохи не втопився в силосній ямі. Ще один — бідолашній Ґерлін, віддаси, коли її побачиш, а заодно скажи, хай перестане закохуватись у священиків. А ще один — для Морін Фолан. Піди до неї в той же день, як одержиш, і віддай їй у власні руки. У мене новин мало. Про Америку розкажу більше деталей незабаром. Так, це чудово. Удачі тобі, Реймонде, і не забудь — вручити Морін особисто. До побачення.
Картина шоста
По обіді. Рей стоїть біля запаленої плити, захоплено дивиться телевізор, періодично поляпує по коліні запечатаним конвертом. Меґ дивиться на нього й на конверт з крісла-гойдалки. Довга пауза, перш ніж Рей промовляє.
РЕЙ: Цей Вейн — падлюка.
МЕҐ: Падлюка?
РЕЙ: Падлюка. Він ніколи не зупиниться.
МЕҐ: Ох-ох.
Пауза.
РЕЙ: Бачите, ото Патрісія, з волоссям? Патрісія погана, але Вейн — це чистий жах. (Пауза.) Я люблю серіал «Сини й дочки»[10]. Дуже.
МЕҐ: Любиш?
РЕЙ: Усі одне одного вбивають і багато дівчат у купальниках. Це найкращий серіал.
МЕҐ: А я жду, коли будуть новини.
Пауза.
РЕЙ: Довго вам ще ждати.
Серія закінчується.
РЕЙ (потягується): Ну от і все.
10
Серіал «Сини й дочки» — австралійська «мильна опера», яка йшла по телевізору впродовж 1981–1987 років.