КАТУРЯН: Жив собі на світі хлопчик, якого мати й батько оточували любов’ю, ласкою, теплотою і всім таким. Він мав свою кімнатку у великому будинку посеред красивого лісу. Йому вже не було чого й бажати — всі іграшки на світі були його, всі фарби, всі книжки, папір, олівці. Усі зерна творчості були посіяні в ньому з раннього віку і першою його любов’ю стало письмо: оповідання, казки, новели — радісні, яскраві твори про ведмедиків та поросят, про янголят і так далі. Деякі з них були непогані, деякі були дуже добрі. Батьківський експеримент удався. Перша частина батьківського експерименту вдалася.
Мати й Батько, погладивши й поцілувавши Катуряна, виходять у сусідню кімнату й зникають з очей.
КАТУРЯН: Кошмари почалися вночі того дня, коли хлопчикові виповнилося сім років. Кімната, сусідня з його, завжди була замкнена на засув і на висячий замок. Для чого, хлопчик не знав, але ніколи й не питав, аж доки крізь товсту цегляну стіну почали долинати звуки — тихе дзижчання свердел, натужне скрипіння затягуваних болтів, тупе шипіння невідомих електричних знарядь і притлумлений кляпом дитячий крик. І таке було щоночі. (До Матері, дитячим голосом.) «Мамо, що то за звуки були вночі?» (Нормальним голосом.) Спитав він після довгої, розпачливої, безсонної ночі. А Мати й відповіла...
МАТИ: О, Катурянчику, це твоя чудова, однак розбурхана уява грає з тобою такі фокуси.
КАТУРЯН (дитячим голосом): А чи всі хлопчики мого віку чують щоночі такі огидні звуки?
МІХАЛ: Ні, любий сину. Тільки надзвичайно обдаровані.
КАТУРЯН (дитячим голосом): О. Це добре. (Нормальним голосом.) Питання було вичерпано. Хлопчик продовжував писати, батьки заохочували його талант палкою любов’ю, проте звуки свердел та крики тривали...
У кошмарній напівтемряві сусідньої кімнати на секунду з’являється дитина років восьми, прив’язана до ліжка, її катують дрилями та електрозваркою.
КАТУРЯН: ...а його твори ставали дедалі темніші. Вони ставали дедалі кращі завдяки любові й підтримці батьків, що природно, проте дедалі темніші й темніші через постійні звуки дитячих тортур, що теж цілком природно.
Світло в сусідній кімнаті поступово гасне. Матері, Батька й дитини вже не видно. Катурян прибирає й ховає всі іграшки та інші речі.
КАТУРЯН: У той день, коли йому виповнилося чотирнадцять років, хлопець чекав результатів літературного конкурсу, на якому він пройшов попередній добір, коли з-під замкнених дверей просунулася записка...
Записка, написана червоним, висовується з-під дверей. Катурян її піднімає.
КАТУРЯН: ...в якій було написано: «Вони люблять тебе й катують мене вже сім років без жодної причини, крім тієї, яку вони називають мистецьким експериментом — експериментом, який виявився успішним. Ти ж більше не пишеш про зелених поросяток, правда?». Знизу був підпис: «Твій брат», а написано все було кров’ю.
Катурян ломиться в сусідню кімнату.
КАТУРЯН: Він виламав двері й побачив...
Світло піднімається на Матір та Батька, вони в кімнаті самі, з дрилями та плеєром, що відтворює описані вище звуки.
КАТУРЯН: ...батьків, що сидять, усміхаючись. Батько періодично вмикає дриль, мати відтворює здушені крики заткнутої кляпом дитини. Між ними стоїть кухлик зі свинячою кров’ю. Батько сказав хлопцеві подивитися на зворот писаної кров’ю записки. Хлопець подивився й побачив, що він здобув першу премію — п’ятдесят фунтів — на конкурсі оповідань. Усі засміялися. Другу частину батьківського експерименту було завершено.
Мати й Батько влягаються спати на Катуряновому ліжку. Світло на них повільно згасає.
КАТУРЯН: Невдовзі по тому вони виїхали з будинку і хоч кошмарні звуки припинилися, проте хлопцеві твори були й надалі дивні й химерні, однак дуже непогані. Хлопець дякував батькам за те страхіття, яким вони його випробували. Ще через багато років, у той день, коли вийшла друком його перша книжка, він вирішив уперше після переселення провідати дім свого дитинства. Він зайшов у свою колишню кімнату. Скрізь валялися його іграшки та фарби...
Катурян заходить у сусідню кімнату, сідає на ліжко.
КАТУРЯН: ...потім він зайшов у сусідню кімнату. Там лежали вкриті пилом дрилі, замки й електричні проводи. Він усміхнувся з божевілля самої ідеї експерименту, проте усмішка зійшла з його лиця, коли він наткнувся на...
Постіль на ліжку збита великими купами. Він стягує з ліжка матрац і виявляє жахливий дитячий труп...