Катурян грає сліпого. Дівчинка втирає йому в очниці пилюку зі слиною.
КАТУРЯН: Вона змішала жменю пилюки зі слиною і втерла йому в очі. Він заявив у поліцію, що вона втерла йому в очі жменю пилюки зі слиною, і коли названі батьки повернулися з поліції додому, вони сказали дівчинці...
БАТЬКО: То ти хочеш бути, як Ісус?
МАТИ: То ти хочеш бути, як Ісус?
КАТУРЯН: І вона їм відповіла: «Урешті-решт до вас це дійде!». (Пауза.) Якусь мить вони мовчки на неї дивились. А тоді почалося.
Актори відтворюють на сцені жахливі деталі дальшої оповіді.
КАТУРЯН: Названа мати наділа дочці на голову терновий вінок з колючого дроту, бо була ледача й не хотіла робити вінок зі справжнього терну. Тим часом названий батько шмагав її дев’ятихвостою нагайкою. Через годину чи дві, коли дівчинка опритомніла, вони її спитали...
БАТЬКО: Ти й досі хочеш бути, як Ісус?
МАТИ: Ти й досі хочеш бути, як Ісус?
КАТУРЯН: І вона крізь сльози відповіла: «Так, хочу».
Названі батьки висаджують дівчинці на спину важкого хреста. Вона ходить з ним по сцені, стогнучи з болю.
КАТУРЯН: Тож вони зробили їй дерев’яного хреста й примусили пройти по вітальні сто разів, доки в неї ноги не викривились та кісточки не поламались, і вона вже нічого не могла, крім як дивитися, що її ніжки крокують не туди, а названі батьки сказали їй...
БАТЬКО: Ти й досі хочеш бути як Ісус?
МАТИ: Ти й досі хочеш бути як Ісус?
КАТУРЯН: Дівчинку трохи не знудило, але вона переборола себе, бо не хотіла здатися слабкою, і подивилась їм у вічі й сказала: «Так, хочу».
Названі батьки прибили її цвяхами до хреста й поставили хреста сторч.
КАТУРЯН: І вони цвяхами прибили їй руки до хреста й загнули ноги так, як мало бути, і поставили хреста сторч біля стіни, й лишили там, а самі дивилися телевізор, і коли всі хороші програми закінчилися, вимкнули його й нагострили списа, і спитали її...
БАТЬКО: Ти й досі хочеш бути як Ісус?
МАТИ: Ти й досі хочеш бути як Ісус?
КАТУРЯН: І дівчинка ковтнула сльози, глибоко вдихнула й сказала: «Ні. Я не хочу бути як Ісус. Бо я, падли, і є Ісус!» (Пауза.) І батьки встромили списа їй у бік...
Батьки штрикають списом.
КАТУРЯН: ...і покинули її вмирати, а самі полягали спати.
Голова дівчинки поволі хилиться, очі заплющуються. Сцену заповнює ранкове світло, названі батьки повертаються.
КАТУРЯН: Уранці вони вельми здивувалися, що вона іще жива...
Дівчинка розплющує очі, кивком вітається. Батьки обережно знімають її з хреста. Вона торкається їхніх облич, ніби прощає. Вони кладуть її в скляну домовину і запечатують віко.
КАТУРЯН: ...тож вони зняли її з хреста й поклали ще живу в скляну домовину, повітря в якій мало вистачити тільки на три дні...
Батьки лопатою кидають землю на віко труни.
КАТУРЯН: ...і останнє, що вона почула, були голоси названих батьків, які гукали...
БАТЬКО: Якщо ти Ісус, то ти ж через три дні воскреснеш, правда?
МАТИ: Якщо ти Ісус, то ти ж через три дні воскреснеш, правда?
КАТУРЯН: Дівчинка секунду подумала, потім усміхнулася сама до себе й прошепотіла: «Саме так. Саме так». (Пауза.) І вона чекала. Чекала. Чекала.
Світло падає на скляну домовину, дівчинка повільно зсередини шкрябає нігтями віко. Катурян підходить і піднімає віко.
КАТУРЯН: Через три дні один чоловік, ідучи лісом, спіткнувся об маленьку свіжу могилку, та оскільки він був геть сліпий, то пішов собі далі, не почувши, на жаль, позад себе жахливого дряпання кістки об дошки, що помалу слабло й стихало, поки нарешті навіки стихло в чорному, чорному мороці порожнього, порожнього, порожнього лісу.
Затемнення.
Дія третя
Поліційна кімната для допитів. Катурян у поспіху пише довге зізнання. Віддає першу сторінку Тупольському, який сидить навпроти. Аріель стоїть, курить.
ТУПОЛЬСЬКИЙ: «Написаним нижче я зізнаюсь у своїй участі у вбивстві шести людей; трьох я вбив сам, ще трьох разом з братом під час відтворення декількох жорстоких і збочених оповідок, написаних мною». У дужках: «Додаються». (Пауза.) «Останнє вчинене вбивство — вбивство мого брата Міхала...» Ага, дякуємо, Катурян, ми б самі не здогадалися, що це ти. «Я задушив його подушкою...» ...бла-бла-бла... «позбавив його жаху катувань і страти від рук його...» ...бла-бла-бла. Понаписував, як він сильно любить брата. Ага, ти це вже показав. «А перед цим було вбивство німої дівчинки, днів три тому. Я не знаю, як її звали. Ця дівчинка... була...»