Таким ідеалом є Кость Блакитний.
Щедро обдарований природою фізично і духовно, освічений, хоробрий, чистий серцем — він до останнього подиху залишився відданим нашій праматері — українській землі.
Костя Блакитного можна уподібнити до міфічного героя. Він повторював: «Воюючий мечем — від меча загине».
Кость підняв руку з мечем на ворога і не опустив її до останньої хвилини.
І помер героєм…
Нинішнє покоління української молоді відповідальне за майбутнє своєї нації і держави. Свою історичну місію покоління виконає лише тоді, коли запалить себе бойовим духом Костя Блакитного, благоговійною любов'ю до України і спопеляючою ненавистю до російського окупанта».34)
Візьму на себе відповідальність і передам Україні привіт від її незабутнього сина — Костя Степового-Блакитного.
Україно, чуєш?!