А дальше йшов дрібним друком офіціяльний подаваний урядовою телеграфічною агенцією (УТА). Міністерство воздухоплавства доводить до відома, щодня25-готравня ранком, як це звідомляє урядово астрономічна обсерваторія в Святошині, американське міжпланетне судно «Queen of Virginia», яке вилетіло минулого року з метою долетіти до Марса, вертає на землю. Причалення має відбутися в околицях Київа. Міністерство приготовляє офіціяльне привитання сміливих летунів і оце звертається до громадян Київа із окликом, взяти участь у тому привитанні. Святочний вигляд нашого города та понехання повседневної праці того дня, буде ознакою нашої участи у тому загальному хорові пошани, з якою зустрічати-ме ціле людство сміливих подорожних.
Хвилювання, збентеження й своєрідне недовір'я можна було достерегти на лицях читачів. Так отже це була ота незвичайна новина. І в цю ж мить огорнуло усіх якесь нез'ясоване почування — якийсь жах перед чимсь невідомим, незнаним…
Ще довго гомоніла вулиця небуденною новиною, ще довго стояли на Володимирській громади тих, не показуючи охоти розходитись домів. В передполудневих годинах знав про неї цілий Київ. Стала вона темою розмов усюди, в усіх верствах громадянства. Здавалося спинилась буденна робота, усе сходило на другий плян супроти тієї незвичайної події.
Протягом дня можна було достерегти збільшений пасажирський рух так на воздушних лініях, як також на залізницях та на автомобільних шоссе. Вже в пополудневих годинах дирекція автомобільного парку була приневолена спинити доїзд до Київа автомобільних повозок, не могучи помістити їх в своїх повітках, хоч київські публичні Гаражі належали до одних із більших в Европі. Авта мусіли спинитися в Білій Церкві та Василькові, де для їх приміщення відкрито просторі повітки київського автомобільного клюбу.
Те саме діялося й на летунському майдані. Наплив чужих літаків того дня й в слідуючих був величезний. І тут прийшлося спинити долет чужинних літаків, бо не було місця де їх помістити. І для них відкрито довколишні летунські майдани пропускаючи в Київ тільки звичайні пасажирські судна, що обслуговували нормальні, воздушні лінії.
Київ зароївся чужинцями.
З усіх кінців світу з’явилися тут представники зсяких рас й народів, від кабінетних учених, яких небувала в історії людства подія приневолила покинути їхні робітні, до звичайних «ґльобтроттерів», вічних, мандрівників, які не раз й не два переміряли всі океани та суходоли нашої землі! Переважали Американці та Англійці. їхнє «yes» та «all right» вчувалося усюди по всіх вулицях, ресторанах та крамницях. Власники готелів, пансіонів та гостиниць аж затирали руки із радости. Давно вже не було такої оказії, де можна добре заробити. І благословляли в душі Марса і «Queen of Virgini’ro» та найбільше може Степана Артименка та його приятеля, які на їх думку спровадили їм таку благодать…
VII
А Степан Артименко й ціла редакція «Київських Вістей» переживали дійсно гарячкові хвилини. Цілий час напливали у редакцію запити, замовлення на біжучі вістки звязані із поворотом «Queen of Virgini’ї» від провінціональної а де дальше й закордонної преси та телеграфічних агенцій. Почали зявлятися спеціяльні кореспонденти газет та хмари звичайних туристів, цікавих побачити все на власні очі й почути власними ухами. Прийшло до цього, що Артименко не міг від них обігнатися. Не помагало нічого застановлення всіх редакційних телевізійних та радіофонних апаратів, не поміг кремезний дверник, вислужений сердюк, що спиняв цікавих, бажаючих побачитися й поговорити із Степаном Артименком. Що хвилини доводилося йому пояснювати і, що пана редактора Артименка не можна бачити ні з ним говорити. Помагав собі при тім жестами, морганням густих, навислих брів та мовою рук, які пускав в рух, як крила вітряка. А мав перед собою ріжномовну та ріжноколірову публику.
Найбільше впертим та влізливим показався один турист з вигляду Американець, містер Черчіл, як опісля показалося. Високого росту з широким лобом кінськими зубами, з фотографічною камерою й біноклями на відстаючому животику, являвся що пів години з настирливим бажанням інтерв’ювати Степана Артименка. Був це міліярдер, власник хімічного тресту і Арізони, що прилетів своїм люксовим літаком, щоб на власні очі побачити причалення міжпланетного судна. Являвся він усюди, де можна було тільки побачити щось незвичайного, небуденного. Не поминув вибуху вулькану в Арденах песячих перегонів в Амальфі, був одним з перших на славному засіданні каталонського парламенту підчас якого опозиція привела так добре й прецізно змайстрованого гомункуля-куклу, що представляла собою опозиційного посла. Омвієду, що щойно по восьмигодинній промові представники уряду полапалися, що це говорить автомат а не людина.