Мавзолей Хо Ши Міна в Ханої
Відповідно до конституції 1992 року, найвищим органом державної влади в країні є однопалатні Національні збори, що складаються з 450 депутатів, яких обирають на п’ять років прямим загальним голосуванням.
В’єтнамська валюта - донг. Державна мова - в’єтнамська.
В’єтнам - аграрно-індустріальна країна, що має власний економічний потенціал. Після виведення військових частин з Камбоджі в 1989 році він одержав можливість цілком покінчити з режимом «воєнного комунізму». Сільське господарство залишається головною галуззю економіки, що забезпечує продовольчі потреби країни. Основні оброблювані земельні площі зайняті під рис (на рівнинах - поливний рис, на гірських схилах та пагорбах - суходільний).
У В’єтнамі вирощується близько 1500 сортів рису - з білим, жовтуватим, червонясто-коричневим (суходільний рис) і навіть з майже чорним (він вважається цілющим) зерном. Також є так званий ароматний клейкий рис, що йде на приготування святкових блюд.
На непридатних для рисівництва землях вирощують інші культури: земляний горіх (арахіс), кукурудзу, сою, бобові, батат. Сільськогосподарські культури поділяються на текстильні та волокнисті (бавовник, джут, рами, шовковиця), цукристі (цукрова тростина), олійні (арахіс, кунжут, кокос), стимулятори (тютюн, чорний перець, чай, кава, бетель), смолисті (гевея, лакове дерево, сосна). Найбільші площі відведені під плантації каучуконосного дерева гевеї. З плодових культур вирощують безліч сортів бананів, помаранчі, лимони, манго, грейпфрути, папайю (динне дерево), ананаси, кокосові горіхи, хлібне дерево та багато інших екзотичних плодів. З овочів, окрім завезених з помірного поясу картоплі, томатів, огірків, цибулі, культивують численні сорти гарбузів, капусти, пряних трав та ін.
Неможливо уявити В’єтнам без Сайгона - найбільшого міста країни. Перейменоване після об’єднання В’єтнаму у місто Хо Ши Мін (4,1 млн мешканців), воно має площу в 2000 км2 і простягається від Південно-Китайського моря до камбоджійського кордону. На захід від центру міста знаходиться величезний китайський район - Шолон, де зосереджене основне економічне життя країни. Але найцікавішим в історичному плані є місто Ханой (1,2 млн мешканців) - столиця В’єтнаму. Тут спосіб життя практично не змінився з середніх століть, багато жителів і дотепер живуть у будиночках, вкритих пальмовим листям. А в прибережних поселеннях люди мешкають в основному в затишних низеньких будиночках з черепичними дахами.
До рисових ланів селяни дістаються зазвичай на велосипедах
Традиційна в’єтнамська пагода
Бурхливе зростання економіки було зумовлене успішним переходом від системи державного управління та субсидування підприємств до принципів ринкової економіки, встановлення широких зовнішньоекономічних зв’язків. Нині В’єтнам - країна низьких цін та високої якості товарів. За безпосередньої участі іноземних компаній набули розвитку найважливіші галузі промисловості: нафтогазова, виробництво цементу, сталі, електроніки, швейно-текстильних виробів, переробка сільськогосподарської продукції. Прямі іноземні інвестиції сприяють формуванню та розвитку таких галузей, як автомобілебудування, виробництво мотоциклів. Останні п’ять-сім років у В’єтнамі триває активне будівництво.
В’єтнамці - дуже гостинний та привітний народ. До всіх іноземяців вони ставляться з рівною доброзичливістю. У В’єтнамі можна не тільки добре відпочити, але й вилікувати різні захворювання методами східної медицини. Знамениті природні джерела теплої мінеральної води Бинчау (температура води +40 °C) з чудовими лікувальними властивостями чекають гостей упродовж року.
На думку багатьох туристів, в’єтнамська кухня - найсмачніша у світі. За бажанням можна покуштувати такі екзотичні страви, як смажені стегенця жаб та зварені з імбиром морські равлики; красиві кольорові черепашки можна взяти як сувенір - вони прикрасять вашу кімнату і завжди нагадуватимуть про ваші відвідини гостинного В’єтнаму.
Грузія - сонячна мрія аргонавтів
Грузія (грузинською - Сакартвело), держава у Закавказзі. Площа її становить 69,7 тис. км2. На півночі межує з Росією, на сході - з Азербайджаном, на півдні - з Вірменією та Туреччиною, на заході омивається водами Чорного моря.