Варто зазначити, що самі росіяни чудово це розуміли. Наведемо, до прикладу, хоча б цитату видатного російського письменника Алєксєя Толстого. Ось що він пише історикові й публіцистові Міхаілу Стасюлєвічу про слов’янофілів у грудні 1869 року: “Саме так діяли доволі симпатичний мені Константін Аксаков і Хом’яков, це відомі слов’янофіли, коли вони гуляли Москвою у кучерських каптанах із косим татарським коміром”.
Російський селянин (поч. XX ст.) та сучасні російські косоворотки
Тривале перебування північно-руських князівств у складі Золотої Орди позначилося не лише на державному устрої, а й на матеріальній культурі московитів. Зокрема, їхній одяг багато в чому збігався із вбранням монголів і татар. Деякі залишки цього впливу можна простежити і тепер.
Таким чином, у татаро-монгольський період одяг у країні набув того вигляду, з якого почав розвиватися російський костюм, що остаточно закріпився у XVIII столітті. При цьому зміни в російському одязі (головно у бік західних зразків) відбувалися вкрай повільно і відбивалися тільки на вищих верствах населення.
Гімнастична сорочка
Варто зазначити, що свідчень однозначного переважання косого коміра над серединним аж до XVIII століття нема, сорочки шили і з лівобічним розрізом, і зі звичайним. Однак можна точно говорити про те, що остаточно витіснила косоворотка свою конкурентку — давню слов’янську сорочку — тільки в XIX столітті, ставши невіддільною частиною традиційного святкового вбрання.
Найімовірніше, це було пов’язано з кавказькими і російсько-турецькими війнами XIX століття. У той час косоворотки стали елементом армійської форми, а цивільне населення, як уже зазначалося, любило похизуватися у військовій уніформі.
На основі косоворотки за часів царської Росії шили гімнастики (поч. XX ст.)
Саме косоворотка стала основою для виникнення у другій половині XIX століття так званої гімнастерки — щільної тканинної довгої сорочки, яку носили з ременем або поясом як елемент уніформи.
Слово “гімнастерка” походить від назви сорочки особового складу російської армії для занять гімнастикою — “гімнастичної сорочки”, введеної у 1862 році. За іншими даними, ця назва вперше зустрічається в наказі військового міністра від 18 червня 1860 року, яким для генералів і офіцерів вводився білий полотняний кітель за зразком уже наявного в кавалерії. У наказі зазначалося, що офіцери піхоти мають носити ці кітелі “на службі лише у тих випадках, коли нижчі чини одягають сорочки, призначені для гімнастичних вправ”.
Наказом по військовому відомству № 149 від 26 квітня 1869 року для всіх чинів військ Туркестанського військового округу збройних сил Росії вводили білі гімнастичні сорочки як елемент літньої похідної форми одягу військовослужбовців Росії. Ці сорочки пропонувалося носити із пристібними мундирними погонами зразка 1868 року разом із поясною і плечовою портупеєю у строю і поза ним. Незважаючи на те, що наказ діяв тільки в межах Туркестанського військового округу, вони поступово почали поширюватися і в інших місцях.
Незабаром гімнастерка набула значного поширення в Росії завдяки добрим експлуатаційним якостям, простоті конструкції і підгонки, дешевизні виготовлення і зручності під час носіння.
Імператор Алєксандр III у рамках відродження “російського” стилю, який мав доволі віддалений стосунок до реальних російських традицій, переодягнув армію у так званий народний мундир, що в ті роки викликало багато суперечок і навіть призводило до відставок офіцерів, які не бажали носити “мужицький одяг”.
Очевидно, з міркувань зручності під час реформи військової уніформи 1880-х років косоворотки ввійшли в обмундирування солдатів. Принагідно зауважимо, що для “мужицького” мундира “мужицька” ж гімнастична сорочка виявилася дуже доречною і стала традиційною військовою літньою формою одягу.
Відповідно, почалося масове фабричне виробництво таких сорочок. Їх стали шити з різних тканин, а різноманіття оздоблення і прикрас забезпечило всенародну любов. Перший хлопець на селі, який був законодавцем моди, обов’язково виходив на люди в косоворотці, картузі і з гармошкою. До слова, про те, звідки прийшли в Росію ці два останніх нібито споконвічних російських бренди, ми розповімо далі.