Джерело: J. Wierzbicki, Byłem świadkiem, „Na Rubieży” 1999, № 35, с. 25.
Лисець, ґміна Лисець – село зі значною перевагою українського населення над польським і єврейським, яке налічувало понад 1500 мешканців.
12 грудня 1943 року СБ УПА був вбитий Василь Боцманюк, українець, комендант місцевого поста української поліції, за те, що надавав допомогу полякам і на території свого села не допускав до їхніх убивств.
Джерело: H. Komański, Powiat Stanisławów, „Na Rubieży” 1999, № 35, с. 26.
СТРИЙСЬКИЙ ПОВІТ
Жупани, ґміна Лавочне – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало понад 1100 мешканців.
21 липня 1944 року члени УПА вбили близько 30 поляків. Попереджена сусідом-українцем родина Броніслава Тужанського, змогла вчасно заховатися та врятувалася.
У січні 1945 року СБ ОУН був вбитий українець Михайло Євчинець, між іншим, за те, що сприяв і допомагав полякам (протиставлявся також вбивствам українців за їхній опір перед УПА).
Джерело: Z. Turzański, Wieś Żupanie, „Na Rubieży” 2005, № 79, с. 44, 47.
ТЛУМАЦЬКИЙ ПОВІТ
Гостів, ґміна Тарновиця – українсько-польське село, яке налічувало близько 2000 мешканців.
У вересні 1944 року бандерівцями був повішений греко-католицький священик, українець на прізвище Волощук, за те, що взяв участь у похороні вбитих декількома днями раніше десятьох поляків. Під час поховання він засудив вбивство, кажучи: «У чому ці поляки були винні? Залишилося стільки сиріт без батьків».
Джерело: H. Komański, Powiat Tłumacz, „Na Rubieży” 1998, № 32, с. 29.
Ляцьке Шляхетське, ґміна Марківці – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало понад 2800 мешканців; проживали тут також нечисленні євреї та німці.
У своїх спогадах Роман Зубер пише про українську вчительку Книгиницьку, яка 29 березня 1944 року його попередила про планований напад бандерівців: «Швидко йди до своїх знайомих поляків і скажи їм, щоб цієї ночі не спали вдома. Нехай десь заховаються». Інформувала про це також інших поляків.
Джерело: R. Zuber, Rzeź Polaków [fragment wspomnień], „Na Rubieży” 2004, № 76, с. 42.
РЯШІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
БЕРЕЗІВСЬКИЙ ПОВІТ
Дилягова, ґміна Динів – польське село, в якому проживало кільканадцять українців.
У липні 1944 року члени УПА планували вбивство священиків, настоятеля Франциска Пасцяка та вікарія Казимира Пися з Дилягової. Обидва були попереджені знайомою вчителькою-українкою, заховалися в Динові та уникнули смерті.
Джерело: A. Gołąb, Powiat Brzozów, „Na Rubieży” 1999, № 39, с. 19.
Невістка, ґміна Ніздрець – село зі значною перевагою польського населення над українським, яке налічувало понад 400 мешканців.
У 1945 році українець Іван Киць був вбитий СБ ОУН в покарання за те, що попередив поляків про планований напад.
Джерело: A. Gołąb, Powiat Brzozów, „Na Rubieży” 1999, № 39, с. 22.
Селиська, ґміна Динів – польсько-українське село, яке налічувало близько 600 мешканців.
У 1946 році 5-особова українська родина була вбита СБ ОУН за те, що надавала допомогу полякам і попереджувала їх про небезпеку бандерівського нападу.
Джерело: A. Gołąb, Powiat Brzozów, „Na Rubieży” 1999, № 39, с. 23.
ЛІСЬКИЙ ПОВІТ
Балигород, ґміна Балигород – село, яке налічувало близько 1700 мешканців, населене в більшості євреями, а також поляками й українцями.
6 серпня 1944 року відділ УПА влаштував облаву на поляків, які виходили з костелу та на тих, які заховалися в будинках. Було розстріляно понад 40 осіб. Священик Юзеф Мєзін врятувався завдяки цьому, що за нього заступився місцевий греко-католицький священик, українець Оленько. Адвокат Станіслав Сметана врятувався завдяки допомозі місцевих українців, які його в себе заховали.
Джерело: ks. W. Piętowski, Stosunki polsko-ukraińskie..., с. 222.
Волковия, ґміна Волковия – село з перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 560 мешканців.
У 1943 році секретар ґміни у Волковиї, Володимир, під час одного із зібрань солтисів, у кожному селі звелів організувати відповідну боївку, яка кожної хвилини буде готова «вибити поляків поголовно». Солтис села Буківець цей заклик засудив.