Джерело: ks. W. Piętowski, Stosunki polsko-ukraińskie..., с. 234.
Завіз, ґміна Волковия – село з перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 600 мешканців.
У 1945 році українець звелів своїй дружині-польці, щоб вона покинула хату та заховалася в лісі. Вона повернулася наступного дня та вдома наштовхнулася на останки сина. Він служив в УПА і отримав наказ вбити матір. Імовірно, його вбив батько. Через деякий час, батька знайшли повішеним, з карткою на грудях «За зраду України».
Джерело: Свідчення Антоні Матушевського, [у:] Z. Ziembolewski, W morzu nienawiści. O takich, którzy nie przestali być ludźmi, Krosno 2001, с. 103–107.
Криве, ґміна Затварниця – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 980 мешканців.
У 1943 році українці Анна й Григорій Мисько та їхня теща були вбиті УПА за приховування поляків.
Джерело: H. Komański, M. Seredyński, Powiat Lesko, ч. 3, „Na Rubieży” 1998, № 29, с. 22; J. Pawłusiewicz, Na dnie jeziora, Warszawa 1981, с. 306.
Ропенка, ґміна Ропенка – село зі значною перевагою українського населення над польським, яке налічувало близько 1100 мешканців.
Родина українця Ярослава Андруха з Ропенки у 1944 році приховувала поляка Мечислава Кольора.
Джерело: Спогад Ярослава Андруха, [у:] 1947. Пропам’ятна Книга..., с. 492.
Творильне, ґміна Лютовиська – село, населене, в переважній більшості, українцями, в якому проживали дві польські родини; налічувало понад 900 мешканців.
18 січня 1945 року бандерівці вбили Марію Кухаж з двійкою дітей. Раніше вони приховувалися в української родини Галушків. «За приховування ляхів» Галушки (4 особи) також втратили життя.
Джерело: H. Komański, M. Seredyński, Powiat Lesko, ч. 3, „Na Rubieży” 1998, № 29, с. 33.
ЛЮБАЧІВСЬКИЙ ПОВІТ
Вілька Горинецька, ґміна Горинець – польсько-українське село.
У травні 1944 року члени УПА атакували ближній Горинець. Як розповідає Анджей Літвак, тоді 6-річний хлопець, його мати вирішила втікати разом з сином. «Ми бігли через поле, а за нами гнався чоловік з сокирою. Він нас наздогнав і виявилося, що це був місцевий провідник УПА, який сказав матері, що гнався за нами, щоб захистити від своїх, потім показав нам напрямок втечі».
Джерело: Свідчення Анджея Літвака від лютого 2004 (у зборах Ромуальда Нєдзелька).
Нова Гребля, ґміна Олешичі – польсько-українське село.
У жовтні 1945 року за допомогу полякам була вбита українка Анна Петришин.
Джерело: H. Komański, Powiat Lubaczów, „Na Rubieży” 1995, № 11, с. 20.
Нове Брусно, ґміна Горинець – польсько-українське село.
28 березня 1945 року, за надавання допомоги полякам, були вбиті українці Ілько Баран та Стефан Кручко (разом з дружиною й дочкою).
Джерело: H. Komański, Powiat Lubaczów, „Na Rubieży” 1994, № 7, с. 17.
Радруж, ґміна Горинець – польсько-українське село.
За допомогу полякам у цьому селі було вбито двох українців, Яцину й Тарабана, цього останнього у 1946 році.
Джерело: H. Komański, Powiat Lubaczów, „Na Rubieży” 1994, nr 7, s. 18.
ПЕРЕМИШЛЬСЬКИЙ ПОВІТ
Iскань, ґміна Дубецько – село, яке налічувало понад 1300 мешканців, у більшості українців; поляки становили 15 відсотків населення.
У 1945 році українець Іван Кашицький, дружина якого була діячкою ОУН, попередив родину Яна Фурмана про небезпеку з боку бандерівців. За намовою Фурмана, більшість польських родин покинули село.
Джерело: Свідчення Казимира Фурмана, [у:] W morzu nienawiści..., с. 102–103.
Кузьмина, ґміна Кузьмина – село зі значною перевагою польського населення над українським, яке налічувало близько 1000 мешканців.
У ніч 2 листопада 1945 року мала місце атака сотні «Громенка». З пожежі врятувалося ледь декілька польських обійсть та п’ятнадцять українських садиб. Цієї ночі дві українські родини надали заховання кільком польським родинам, врятовуючи їм життя.
Джерело: H. Komański, Powiat Przemyśl, „Na Rubieży” 2002, № 64, с. 51.
ЯРОСЛАВСЬКИЙ ПОВІТ
Нелипковичі, ґміна В’язівниця – польсько-українське село, яке налічувало понад 88 мешканців.
27 березня 1945 року Михайло Гартлип, виконуючи нічну варту, разом з п’ятьма іншими поляками, членами УПА був забраний та підстрелений. За нього заступився його двоєкровний брат Прекащ, який належав до УПА.
Джерело: S. Kaniowska, Z. Kaniowska, Byłyśmy świadkami, „Na Rubieży” 1998, № 32, с. 18.